Про покращення :)

Що на краще змінилося у сфері української кібербезпеки? Ну от реально, назвіть мені хоча б одне реальне «пакращення»? — Kostiantyn Korsun

Я рішуче не згоден з Костянтином, і якщо ви нас добре знаєте, то для вас це не новина. Але давайте будемо об’єктивні: з 2017 року в українській кібербезпеці на краще змінилося все.

Що на краще змінилося у сфері української кібербезпеки? Ну от реально, назвіть мені хоча б одне реальне «пакращення»? 

Kostiantyn Korsun

Я рішуче не згоден з Костянтином, і якщо ви нас добре знаєте, то для вас це не новина. Але давайте будемо об’єктивні: з 2017 року в українській кібербезпеці на краще змінилося все.

Розширився ринок: імплементація асоціації з ЄС максимально спростила постачання послуг європейським клієнтам. Це позитивно відбилося на справах компаній, які вміють і хочуть вести бізнес з західними клієнтами. Більше західного бізнесу – більше сучасного досвіду, більше просунутих експертів, більша інтеграція з цивілізованим світом, та зрештою, більше валютної виручки. «Та ну тебе, Стиран, ви одні такі притрушені, у всіх решта бабло в офшорах!» Ну, по-перше не у всіх, а по-друге, в решті решт то бабло все одно витрачається переважно в межах України, а я зараз не про етику.

З‘явився Nonamecon: позитивний каталізувальний ефект від створення такого майданчику переоцінити важко. Так, ідея створення платформи для інтеграції всіх частин спільноти провалилася, і в результаті ми маємо ще одну фракцію. Але вона кількісно, якісно та ідеологічно – найкраща, а решта перемог нехай трохи зачекають на нас в майбутньому.

Звісно, може здатися, що ролі уряду в цих зрушеннях немає, але це не так. З приходом до влади Зе-команди, реакційна, проросійська частина суспільства підняла голову і подала голос. Спільнота кібербезпеки не виключення. Тому тепер очевидно хто є хто, головне не забути це на наступному витку історії. Це дуже цінна інформація, і якщо раніше вона була прихована, то тепер ні. «Згори» поступив сигнал, що «тепер можна». Можна гастролювати в Росії, співпрацювати з російським бізнесом, пишатися статусом національної меншини, спілкуватися російською та вимагати цього від інших. І що найголовніше – не стидатися бути носієм постімперської колоніальної культури. Тому якщо раніше так поводилися лише найтупіші з адептів руського міра, то тепер це роблять практично всі. І це добре, бо з 2014 року в нас накопичилося дуже багато крапок над «і».

Тому я наполягаю: може не завдяки владі, а наперекір їй, українська кібербезпека покращується та рухається вперед. Так, влада здійснює неприємні, абсурдні, а подекуди зрадницькі рухи, але кожен такий випад наближає наступний поворот історії. І правда полягає в тому, що ми ніколи не знаємо наслідки подій, які з нами відбуваються тут і зараз. Те, що може наразі здаватися дуже поганим, за декілька років виявитися імпульсом, який спричинив колосальні позитивні зрушення. Але то я вже відхиляюся від теми.

До речі, а де буде засідання з апеляції по арешту техніки активістів УКА, ніхто не знає?

Залишити коментар