В першому дописі цьогорічного огляду я розповів про найцікавіші книжки з кібербезпеки, які мені вдалося прочитати у 2020. В цьому я продовжу знайомити вас зі своїми відгуками щодо різного наукпопу. У 2020 році я менше читав наукової літератури, хоча черга накопичилася довжелезна.
Так склалося, що за межами професійної діяльності мене найбільше цікавлять три теми: фізика, психологія та філософія. Мені це вважається нормальним, адже фізика та її додатки цілком пристойно пояснюють космічну природу матерії та допомагають розібратися в об’єктивних параметрах нашого буття. Водночас психологія має на меті пояснити внутрішню природу людини та суспільства, а коли фізиці та психології не вистачає емпіричних даних, в хід іде філософія.
Минулого року я очевидно нахилився у бік гуманітарних тем, хоча й видно це лише в ретроспективі. Ось видання, які найбільше вразили мене у 2020.
Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу.
Стівен Пінкер
Пінкер взагалі то лінгвіст, а ще філософ та психолог. Його книги рекомендували мені багато разів, тому вони потроху пересувалися нагору в списку. І ось торік вдалося подужати аж дві.
Просвітництво сьогодні – це твір про дані. Вся книжка це одна велика інтерпретація кількох десятків графіків, побудованих на статистичних даних про глобальні зміни в добробуті людства.
На початку твору автор формулює проблему: людство занадто песимістичне і цей песимізм не відповідає дійсності. Власне, вся книжка є інтерпретацією справжніх даних про важливі аспекти нашого життя, такі як рівень насильства, дохід населення, задоволення життям, стан здоров’я тощо. І виявляється, і автор це демонструє, що не лише в розвинутих країнах, а й на планеті в цілому все не так погано, як ми звикли собі уявляти.
Найбільше в книзі дратує дисонанс між нашим уявленням про світ та справжніми даними про нього. Як психолог, Стівен добре знається на когнітивних викривленнях та інших логічних хибах людського мозку. Саме їх він і демонтує, рясно підкріплюючи аргументи статистикою та результатами наукових досліджень. І графіки, дуже багато графіків.
Дуже цікаво було читати у 2020 році книжку, написану до Трампа та коронавірусу. Здавалося б, минулий рік мав поставити усі оптимістичні тези Пінкера під сумнів. Але якщо судити об’єктивно, то на фоні будь-яких позитивних тенденцій можливі тимчасові “провали”. Головне, щоб зберігався загальний тренд.
The Sense of Style: The Thinking Person’s Guide to Writing in the 21st Century
By: Steven Pinker
Друга книжка Пінкера за рік, і найбільший читацький облом за усі роки. Річ у тому, що я мав необережність почати читати її в аудіо, але мусив кинути вже через кілька десятків сторінок. Що може бути гірше, ніж читати в аудіо книжку про мовлення та письмовий стиль? Отож.
Якщо переглядати PDF із семантичними деревами ще може бути зручно, то слідкувати за поступовими трансформаціями тексту з неякісного та неоднозначного у щось більш пристойне – геть не годиться. Тому десь на сотій сторінці я мусив розпочати читання спочатку – вже у цифрі.
Нахвалювати книгу не буду, просто скажу, що до цього я не приділяв увагу стилістиці текстів, а тепер бачу її вади скрізь. Тому, якщо ви пишете англійською, я вам дуже її рекомендую.
Making Sense: Conversations on Consciousness, Morality, and the Future of Humanity
By: Sam Harris
Твори, подкасти та інша діяльність Сема Гарріса впливає на багато аспектів мого життя. Завдяки йому, наприклад, я нарешті почав систематично практикувати медитацію. А його інтерв’ю з вченими та філософами це взагалі щось неймовірне – і для загального розвитку, і для вдосконалення володіння англійською.
Ця книга – просто збірка найвпливовіших, на думку Сема, інтерв’ю в його подкасті за останні кілька років. Просто кілька годин бесід найрозумніших людей на планеті про те, що таке свідомість, як прожити життя щасливо, і що робити з загрозами, які цьому можуть завадити. Просто кайф.
По другій частині в мене все, продовжимо незабаром. В наступному дописі – наукова фантастика.