Декілька важливих порад бігунам-початківцям (до 5 км)

  1. Бігайте кожен день, роблячи 1–2 дні перерви на тиждень. Не важливо якщо не буде виходити багато, бігайте кожен день скільки зможете. Можете три км — бігайте три. Можете п’ять — бігайте п’ять. Можете через силу десять — бігайте п’ять. Важливо займатися в районі 300 хв. на тиждень, порахуйте скільки маєте для цього пробігати і уперед. Інакше буде “полочка” яка може затягнутися на роки.
  2. Фінішуйте сильно. Тобто робіть зусилля на останніх 10–20% дистанції. Можете просто повертатися в стартовий темп, або перевищувати його. Розпочати сильно може будь-хто, фінішувати сильно може той, хто вміє розраховувати сили та контролювати дистанцію. Саме ці тактичні навички вам знадобляться, якщо захочете йти далі.
  3. Якщо щось болить, два дні не бігайте. Мається на увазі не кріпатура, вона проходить за перші 2–3 км. нової пробіжки. Мова про суглоби та кістки, зв’язки і т.і. Хочете зайнятися самолікуванням — купить мазь живокосту дохтура Тайса. Якщо розпухло, потемніло, не дає ступити, або болить через два дні — йдіть до лікаря.
  4. На переході через 5 км тренувальної дистанції у багатьох болять коліна. Це нормально, працюйте над технікою, починайте спілкуватися з досвідченими. Якшо що див. п. 3.
  5. Не їжте дві години перед бігом. Не пийте пів години. Нічого страшного тут нема, просто з порожнім шлунком приємніше бігти.
  6. Бігайте по місті, це розвиває. Продумайте собі пару маршрутів, один на тренувальну дистанцію, один на “велику” для вихідних. Комбінуйте, намагайтеся бігти дворами та вулицями з менш щільним трафіком. Плануйте щоб на маршруті були 2–3 МакДональдзи або інші мережі публічних туалетів. Кола по парку швидко набридають. Стадіони для спринтерів.
  7. Майте з собою грошей на таксі та якогось ідентифікатора. Айфон не канає, більшість людей поняття не мають, як в ньому знайти тривожний екран. Права згодяться.
  8. Якщо бігаєте там, де вигулюють псів або де тусуються дворняги, тримайте по камінчику у кожній долоні. Пси дурні та боягузливі, але не намагайтеся від них втекти. Гарчить та стає в стійку для атаки — зупиніться, займіть більше простору (ноги ширше, руки в боки) та чекайте пару секунд поки не заспокоїться та не звалить. Якщо зволікає або їх більшає — киньте камінь в одного, решта розбіжаться.
  9. Якщо палите, киньте, прозрієте від того, наскільки легше буде бігти. Якщо п’єте, не пийте в день тренування — алкоголь стримує відновлення клітин, отже блокує прогрес.
  10. Бігайте взимку. Все що вище -10С підходить для бігу. Купіть термо та нормальний перший шар. При до +3 бігайте в одному шарі, коли нижче вдягайте термо. Коли лежить сніг та вже +3 особисто я вже вдягаю шорти. Тут маються на увазі не цифри на термометрі, а т.з. комфортна температура (feels like). Головні місця для утеплення це долоні та голова, вони втрачають найбільше тепла та не гріють себе під час бігу.
  11. Маєте вади здоров’я — проконсультуйтесь в лікаря. Але не лікаря для хворих, а спортивного. Бо в поліклініці вам одразу покладуть десять діагнозів і посадять у візок.
  12. Посміхайтеся бігунам. Це індивідуальний спорт, але в нас більше спільного, ніж у інших. Покажіть що ви це розумієте.

Про бігунів

Я напевно буду ділитися тут своїми спостереженнями на тему. Тому що з часом представників цього підвиду в стрічці значно побільшало. З двох причин: хтось з друзів почав бігати (що я вважаю супер) або хтось потрапив до друзів, тому що бігає (що я вважаю супер-пупер). Отже, цікаво почути що ці люди думають про ідеї та висновки, які я накопичив за останні 10+ років “рухливої медитації”.

Отже, висновок перший: бігунам по цимбалах.

Конкретизую. Нерідко мені поступають коменти, деколи жартівливі, деколи так, інколи прямо у ФБ, а часом у реалі, що тіпа ми вимахуємось. Що усі ці фотки зі спортзалів та після пробіжки — це джакузі (“чистої води надуватєльство” як Pavel Riazanov казав). Що ніби ото є прояви нарцисизму та дефіциту уваги. І що навіть якісь дослідження на цю тему є, які цю гіпотезу науково підтверджують.

Так ось, за качків та інших йогів не скажу, але щодо бігунів: їм по фігу. От просто повірте мені на слово, бігуну не цікава думка не-бігуна щодо бігу. Не тому, що це так складно, або тут є якась дискримінація, просто це такі речі, думка про які має вагу лише тоді, коли у її автора є відповідний досвід.

Ось вам яскравий приклад. В кожному “ареалі” бігунів є певний набір яскравих персонажів. Наприклад, “дід” — це такий дядько за 50, сухий і жилястий, який бігає майже щодня, причому коли немає снігу то босяка, клав на мороз або ожеледь і взагалі рембо. Або спортсмен/ка — фігачить інтервали, вічно з якимись батончиками та гелями, міряє пульси й зазвичай в якійсь командній формі. Або, що частіше, це худєюща/щий, про цих докладніше.

Худєющі вони такі “що то зразу видно”. От біжить на вас центнер або коло того — зразу видно, худєє. Так ось, коли оце явище пробігає повз лавочку на якій пацанчики п’ють півасік та щось там собі курять, то полюбому буде якийсь смішок або прикольчик, ну це ж смішно, чому не поржати. А коли на зустріч йому/їй біжить бігун, ви знаєте що він думає? Він думає “ух ти ж, молодець, так тримати, давай п’ять”. Тому що на відміну від пацанчиків, бігун в курсі, чого це вартує і до яких результатів може привести, якщо не забивати. Тому отого худєющого не мають цікавить думки з лавочки, а мають цікавить думки таких як він — бігунів.

Але це про думки взагалі, тепер про фоточки. Фоточки, вони не для того, щоб “дивись як я можу”. Вони для того, щоб “дивись як можна”. Тобто, якщо зміг один, то зможе й інший. Люди на протезах долають марафони, вони що, теж вимахуються коли фотки роблять? Ні, вони показують мені, що моя міжхребцева грижа то в порівнянні просто нежить, а легкий біль в гомілці пройде після другого кілометру, тому нема чого її мацати, бери кроси й мерщій в парк. А потім зафігач селфача і покажи другові, що сніг на даху його тачки то не причина сидіти вдома. А по дорозі посміхнися трьом худєющім і дай краба дєду, бо дєд, курва, і в 60 буде марафони за 4- бігати, а ти хоч подивишся.

Коротше, я сподіваюся що я зрозуміло викладаю. Але якщо раптом хтось подумає, що я виправдовуюся, то нагадую: бігуну по цимбалах.

Сніг скінчився. Піти побігати чи що…