Чому не можна блокувати ВКонтакті та Однокласники

Ніколи не думав, що до цього дійде. Одразу попереджаю, що на мою особисту думку, обидва зазначені вебсайти не заслуговують права на існування з цілої низки причин, але мова далі не про це. Мова про блокування доступу до ресурсів в мережі інтернет.

В такого блокування є два дуже важливі аспекти, які я спробую пояснити. Перше, це технологічна складова, та друге, це суспільна складова проблеми.

Технологічна складова досить проста: це неймовірно дорого та вимагає централізованого підходу. Україна генерує неймовірні об’єми мережевого трафіку, тепер уявіть собі, що увесь він буде проходити через декілька майданчиків, у власності високорівневих провайдерів чи під контролем держави, на яких буде відбуватися застосування політики фільтрації. Це дуже важко зробити інженерно правильно і майже неможливо зробити ефективно. На цей час це більш-менш вдалося реалізувати в Китаї, бюджети астрономічні. Всі інші реалізації або неповноцінні, або граничать з повною ізоляцією від всесвітньої мережі. Наведу приклад: понад 5 років YouTube був “заблокований” у Туреччині. Не занурюючи вас у подробиці такого рішення та деталі його реалізації, повідомлю, що увесь цей час YouTube залишався п’ятим за кількістю відвідувань вебсайтом в цій країні.

Суспільна складова трохи складніша та для багатьох неочевидна. Блокування окремих вебсайтів в інтернеті — це обмеження свободи слова, перший крок до імплементації тоталітарних інструментів контролю доступу до інформації. Так, заради безпеки завжди треба жертвувати якоюсь частиною свободи, але де ви проведете межу? Яку частину вашої свободи ви віддасте державі, яка неминуче буде контролювати такий інструмент? І як ви переконаєтеся в тому, що цей інструмент не буде використовуватися не за призначенням? А повірте мені — він буде використовуватися саме так: немає дурних сидіти та дивитися, як ідеальний інструмент виявлення зрадників, колабораціоністів та п’ятої колони простоює без діла. Точніше, зайнятий якимись дурницями по типу блокування російських соціальних мереж. Ми щось дуже рано забули про закони 16 січня, чи ви справді вважаєте, що рівень тоталітаризму в державі залежить від того, хто наразі за кермом?

Останні пару днів я обговорюю цю тему з прихильниками ідеї блокування окремих або усіх російських інтернет-ресурсів та зустрічаю дуже різні аргументи. Спробую пояснити хибність деяких із них.

2. Мобільні оператори з легкістю дозволяють безплатний доступ до соціальних мереж та інших сервісів, тобто виявляють та не тарифікують трафік на ці мережі. Тому організувати блокування ресурсів легко.

  • Невірна аналогія. Виключення з білінгу певних напрямків не має відношення до контролю доступу: просто не враховується певна категорія спожитих послуг для усіх абонентів, або усіх абонентів, які замовили таку послугу. Інженерно це трохи інша річ: ви не повинні контролювати, ви просто ігноруєте певну більш-менш сталу кількість пунктів призначення. У випадку контролю доступу ця кількість буде постійно змінюватися, звичайно ж в бік зростання. Кращою аналогією для такого проєкту є імплементація перенесення номеру на іншого мобільного оператора, яку нам за чинним законодавством повинні забезпечити.

2. Заборона телевізійних каналів теж несе загрозу свободі слова, і нічого — заборонили ж Дождь та інші.

  • Невірна аналогія. По-перше, соціальні мережі це платформа, а ТВ — це цілком контрольований продукт, який не є носієм свободи слова, він є носієм редакційної політики певного телеканалу. Обмеження доступу до ТВ взагалі — ось краща аналогія блокуванню доступу до певних соцмереж.

3. Блокування ресурсів, які контролюються ворогом — це адекватна міра протидії в умовах війни.

  • Якщо ворог змусить нас вдатися до таких дій, він переможе. Якщо терорист змусив вас боятися, він переміг. Скочування України в тоталітарний режим, або будь-яке наближення до цього, — в інтересах ворога. Я не прихильник конспірології, але мушу поділитися підозрою, що цілком можливо нас до цього підштовхують просто зараз.

На завершення хочу зауважити, що майже нічого з написаного вище не є моєю особистою думкою. За включенням, звичайно, мого ставлення до відвертого лайнокоду типу ВК та ОК. Просто я давно цікавлюся темою приватності та намагаюся бути в курсі дискусій на цю тему в експертному середовищі. До того ж я знаю достатньо способів обходу контролю доступу до інтернету, щоб особисто мене ця загроза аж ніяким боком не торкалася. А ще я знаю, як це — контролювати чийсь доступ до інтернету, і повірте мені, ви не хочете довіряти це нікому у світі.

В Україні найвільніший доступ до всесвітньої мережі, ніж в будь-якій іншій країні, в якій я бував. Цьому варто радіти і це варто захищати.

Бережіться.

Як видалити аккаунт з ВКонтакте і Однокласники

та перенести Mail.Ru та Yandex Mail на GMail

В минулому пості я спробував пояснити, чому користуватися інтернет-сервісами, розташованими на території РФ, це проти людської природи. Сподіваюся, на вас це подіяло, тому ось декілька порад щодо того, як позбутися цих шкідливих звичок.

По-перше, все виявилося навіть гірше, ніж я думав. Ні в ВКонтакте, ні в Однокласниках я не знайшов можливості експортувати дані користувача. Які, до речі, є в усіх популярних сервісах з часів заснування Facebook. Таким чином, еволюція зазначених вище сервісів зупинилася десь на рівні MySpace, в якому такої кнопки ще не було.

Щоправда, для ВКонтакте є якийсь скрипт дворічної давнини на GitHub, сумніваюся, що він працює. В будь-якому разі, якщо можливість експорту існує, то вона реалізована третіми постачальниками.

Щодо електронної пошти, тут ситуація набагато краща. Через те, що пошта працює по стандартним протоколам та RFC, мігрувати будь-яку поштову скриньку у Google Mail зовсім просто користуючись ось цими порадами: 3 ways to move email from other accounts to Gmail. Для повного перенесення даних треба обрати перший варіант, а після міграції налаштувати у старому поштовому сервісі безумовне переправлення на нову адресу без збереження копій у старій поштовій скриньці. Ще можна налаштувати автовідповідач, в якому повідомити відправникам нову адресу електронної пошти та попросити в майбутньому використовувати саме її. Після двох-трьох місяців в такому режимі, коли всі ваші контакти вже будуть в курсі змін, що відбулися, стару поштову скриньку можна буде видалити назавжди.

З видаленням аккаунтів в поштових сервісах все більш-менш зрозуміло, а от знайти посилання, за якими можна видалитися з Однокласників та ВКонтакте, з першої спроби мені не вдалося. Дякувати Гуглу, багато часу пошук не забрав: очевидно, це популярна тема. Отже, видалитися з зазначених сервісів можна ось так:

  • Видалитися з Однокласників. Ідемо на умови надання сервісу та натискаємо на посилання про видалення аккаунту в самому кінці сторінки. Після відповіді на питання що ж нам у них не сподобалось та введення паролю все закінчиться.
  • Видалитися з ВКонтакте. Переходимо на таку адресу — https://vk.com/settings?act=deactivate, обираємо причину, і все — тепер ви вільна людина.

Якщо в когось з читачів є інформація щодо методів експорту котиків та листування з колишніми з ОК та ВК — прошу поділитися з метою покращення КПД цього посту. Дякую заздалегідь.

Чому варто видалити аккаунт з ВКонтакте і Однокласники, а про Mail.Ru

Багатьом відомо, що з 20 липня та 1 серпня 2016 р. в Російській Федерації вступає в дію низка “антитерористичних” поправок до законів, які вкупі мають назву “пакет Ярової”. Про подробиці змін, які вже ухвалені парламентом та президентом, ви можете почитати ось тут, але якщо коротко, то тепер російські спецслужби та правоохоронні органи мають оперативний доступ до усіх даних користувачів соцмереж, поштових та інших інтернет-сервісів, які знаходяться в юрисдикції РФ, протягом 6 місяців. Саме на цей термін нові правила вимагають операторів зберігати листування користувачів.

Якщо з якихось невідомих мені причин ви досі користуєтесь інтернет-сервісами російського виробництва, я рекомендую вам переглянути цей підхід у бік міграції на послуги, які розташовані в якійсь більш цивілізованій юрисдикції. Тим більше, що якість такого продукту у 100% випадків буде значно вищою.

Якщо ваш основний аргумент це те, що ви все одно не зберігаєте у соцмережах ніякої чутливої інформації, я пропоную вам подумати про наступне. Чи знаєте ви, що додатково до даних, які ви свідомо завантажуєте у соцмережі, вони збирають про вас певний набір метаданих, таких як ваше розташування під час користування сервісом, а також дані про розташування місць, в яких були зроблені ваші фото? Інші приклади метаданих складають контакти та інтенсивність листування з кожним з них, періодичність користування сервісами та характер переходів по зовнішнім посиланням, і звичайно ж ваші вподобання щодо реклами, яку вам пропонують соцмережі, адже це їхня основна бізнес-модель. Це якщо ми говоримо про дані, які зберігають сервіс-провайдери. А що ж щодо того, куди ці дані потім передаються?

Як усім нам відомо, безплатного сиру без неприємних наслідків майже не буває. “Правило буравчика” в цьому випадку звучить так: якщо вам не доводиться за щось платити, то ви не клієнт, ви — товар. У випадку з соціальними мережами це справедливо на всі сто: клієнтом соцмережі є не її користувачі, які безплатно насолоджуються радістю спілкування. Клієнтами є ті, хто платить гроші, тобто всілякі рекламодавці, аналітичні агенції, власники бізнесу що рекламується тощо.

У більшості країн до цього переліку можна додати ще й державні спецслужби та правоохоронні органи, щоправда, платити за послуги не в їхньому стилі, тому вони створюють закони, згідно з якими інтернет сервіс-провайдери змушені надавати їм доступ до даних користувачів, якщо хочуть здійснювати діяльність на їхній території. Але в деяких юрисдикціях для отримання такого доступу слідчому треба отримати ордер в суді, так само як і на обшук оселі чи офісу. А в деяких, таких як Російська Федерація в найближчому майбутньому, ці неприємні незручності відсутні.

Отже, якщо ви вирішили адекватно відреагувати на майбутні зміни в угодах про надання послуг російських постачальників інтернет-сервісів, до ваших послуг купа альтернатив. Більшість з них, звичайно, змушені виконувати закони США та Євросоюзу, тобто через ордер до них мають доступ Європол, ФБР та інші. З тієї ж причини, необмежений стрімінг піратської музики з них теж дещо ускладнений, але це однозначно менша з двох зол.

Я спробую зібрати в наступному пості декілька порад щодо того, як видалити обліковий запис в уразливих соцмережах та як архівувати ваші дані, які там зберігаються.