Рекомендовані книжки прочитані у 2020. Частина ІІ: наука та філософія

В першому дописі цьогорічного огляду я розповів про найцікавіші книжки з кібербезпеки, які мені вдалося прочитати у 2020. В цьому я продовжу знайомити вас зі своїми відгуками щодо різного наукпопу. У 2020 році я менше читав наукової літератури, хоча черга накопичилася довжелезна.

Так склалося, що за межами професійної діяльності мене найбільше цікавлять три теми: фізика, психологія та філософія. Мені це вважається нормальним, адже фізика та її додатки цілком пристойно пояснюють космічну природу матерії та допомагають розібратися в об’єктивних параметрах нашого буття. Водночас психологія має на меті пояснити внутрішню природу людини та суспільства, а коли фізиці та психології не вистачає емпіричних даних, в хід іде філософія.

Минулого року я очевидно нахилився у бік гуманітарних тем, хоча й видно це лише в ретроспективі. Ось видання, які найбільше вразили мене у 2020.

Продовжити читання “Рекомендовані книжки прочитані у 2020. Частина ІІ: наука та філософія”

Рекомендовані книжки прочитані у 2020. Частина І: кібербезпека

Продовжуючи нову традицію рекомендацій цікавих та корисних книжок за підсумками року, ділюся своїми найбільшими читацькими враженнями у 2020. Цього року я розбив рекомендації на тематичні дописи та в кожному порекомендую лише три назви. Ці книжки я рекомендую для прочитання кожному, хто цікавиться відповідною темою.

Назви творів вказано мовою споживання. Посилання ведуть на джерела, де я їх придбав. У 2020 я багато читав у цифрі, менше в аудіо, і всього одну книгу на папері.

Також, цього року я вперше за багато років читав російською. Попри те, що російська – моя перша мова (а українська – третя), вже понад 10 років я не послуговуюся нею для читання та письма. Годі й казати, що після 2014 року це лише підсилилося. Проте, наприкінці останнього допису серії я порекомендую твір російською.

Продовжити читання “Рекомендовані книжки прочитані у 2020. Частина І: кібербезпека”

Відгук на книгу “Red Team – How to Succeed By Thinking Like the Enemy” by Micah Zenko

Кілька місяців пройшло з того часу, як я прочитав цю книжку, і я нарешті дозрів до написання ревю. Цей час я використав для того, щоб обговорити отримані концепції із колегами та протестувати кілька трюків на практиці. Як ви зараз зрозумієте, мені був потрібен час на те, щоб поредтімати зміст цієї книжки 🙂 Результатом я більше ніж задоволений, тому готовий ділитися відгуком.

Red Team book cover

Книга “Red Team – How to Succeed By Thinking Like the Enemy” by Micah Zenko – це публіцистична праця, зразок доброї журналістики, в якому автор досліджує нашу професію та робить цікаві висновки. У книгу увійшли історичні сюжети, пряма мова патріархів цієї професії, та роздуми, аналітика й узагальнення самого автора.

Серед найважливішого у книзі можу назвати широке узагальнення дисципліни редтімінгу, яке охоплює усі його прояви: бізнесовий воргеймінг, стратегічний альтернативний аналіз, політичний та військовий редтімінг та звісно ж пентести та інші хакерські забавки. Для прикладу, починає Міка із препарації ролі “адвоката диявола” в адміністрації Ватикану, а у якості одного з найбільших провалів редтімінгу наводить недостатню увагу до альтернативних теорій під час підготовки другої іракської війни. (Як ви пам’ятаєте, привід для вторгнення – наявність в режиму Саддама Хусейна зброї масового ураження – так і не підтвердився.)

Протягом книги Зенко аналізує підхід до редтімінгу не лише в пентестах, але й у розвідувальній та контррозвідувальній діяльності, під час підготовки до військових операцій, та протягом розробки програм охорони здоров’я всесвітнього масштабу – список можна продовжувати. Усі прояви редтімінгу автор об’єднує спільною методологією, але жахатися цього слова не потрібно. Адже вона настільки високорівнева, що скоріш підкреслює недоцільність використання в редтімінгу методологій у звичному розумінні цього терміну.

Основна ідея редтімінгу – це альтернативний (або конкурентний) аналіз наявних даних та інформації, тобто виклик статус кво. Таким чином, редтімати можна все, що завгодно: стратегію, продукт, теорію, ідею тощо. І залежно від важливості та цінності об’єкту редтімінгу масштабуватиметься важливість цієї вправи. Це ми знаємо з практики – неважливому бізнесу чи стартапу в перший рік пентест не потрібен.

Ще ми знаємо, що редтімер нікому не спрощує життя. Це отой ніколи ні з чим не згодний член команди, який завжди ставить все під сумнів та до всього ставиться скептично. У редтімінгу як професії це робиться свідомо та послідовно. Успішне доведення альтернативної теорії демонструє неспроможність оригінальної теорії. А безуспішне – навпаки, підтверджує статус кво та підкріпляє його аргументами. У одному з випадків успішного редтімінгу, червоній команді поставили на меті довести, що новозбудований в Ірані секретний об’єкт не є фабрикою зі збагачення урану. Після тижнів блискучого конкурентного аналізу аналітики дійшли висновку що єдиним альтернативним поясненням цього будівництва є спроба Ірану дезінформувати ЦРУ, тобто переконати в тому, що це таки фабрика зі збагачення урану, коли насправді це не так.

Стилістично, за виключенням одного мінусу – автор часто повторює ті самі речі різними словами – книжка дуже сподобалася. Приємно читати про твою улюблену справу, особливо фрагменти, написані зі слів визнаних експертів у цій професії. Діно Дай Зові, Джейсон Стріт, Дейв Кеннеді, Кріс Нікерсон та ще ціле сузір’я відомих хакерів, які діляться своїм поглядом на індустрію та критерії успішності в ній – це вам не мемуари Митника, Сноудена чи ще якогось невдахи. Це реальне м’ясо з окопів, до якого іншим маршрутом шлях іде через десятиліття практики, повної провалів, стресу та решти супутнього нашій справі шарму.

Я раджу прочитати це кожному, хто вважає себе спеціалістом з наступальної безпеки. Єдине, що мене непокоїть, це як щільно ідеї твору перегукуються із моїм власним досвідом та поглядами на професію. Тому, якщо після прочитання матимете альтернативну теорію – буду радий подискутувати. Ми ж бо хакери, чи де?

Стівен Пінкер «Просвітництво сьогодні»

Це, без перебільшення, найкращій наукпоп, який я читав за останні кілька років. Якщо дуже коротко, це потужний антидот проти культурного песимізму, тоталітаризму, забобонів, магічного мислення та інших проявів невігластва. Не тому, що автор звитяжно доводить свою правоту. А скоріше тому, що він методично та поступово вибиває підґрунтя з-під сучасних міфів, наводячи дані та історію їхньої зміни.

Я не буду наводити приклади суджень та висновків, бо вже й так заплямував ними френдстрічку всім друзям. Краще, я поділюся тим, що найбільше вразило мене у стилі. Пінкер вміє просто та доступно викласти досить складні концепції. Деколи я, прочитавши абзац про когнітивну психологію, квантову механіку чи мультивсесвіт, робив крок назад та думав про себе: якби я не читав томів літератури, яку він щойно підсумував одним абзацом, чи зрозумів би я його думку? І з подивом усвідомлював, що так, зрозумів би. Здатність сформулювати надскладні філософські та наукові концепції за допомогою загальнодоступних метафор – це найвищий рівень майстерності нехудожнього автора, і Просвітництво сьогодні нею просто фонтанує.

Ще одна особливість – це викладення у манері безперервного внутрішнього діалогу, який тримає у фокусі за допомогою влучного застосування іронії, сарказму та абсурду. Блискуче почуття гумору тримає вас в тонусі, а тим часом непомітно підкрадаються дані. Ціла купа фактичних, перевірених та візуалізованих даних. З досліджень та опитувань, ще й в хронології. У вас сумніви? Звісно ж, автор це передбачив, на наступній сторінці їх буде розвіяно наступною порцією даних. Ви вважаєте, що дані – це не достатній аргумент, адже мова йде про етику, мораль та віру? О, вам буде дуже важко дотримуватися цієї лінії захисту. Пінкер м‘яко, жартівливо та ненав‘язливо викладе перед вами аргументи, а далі все залежить від вашої спроможності дати їм раду.

Щоб зорієнтуватися у сучасному світі, ви можете витратити роки на вивчення матеріалу з найрізноманітніших галузей знань, який став основою цього твору. А можете прочитати одну книжку. Вибір за вами.

Waking Up – посібник з духовного життя без віри

Короткий діалог із читачкою в Facebook нагадав мені, що я жодного слова не написав про цю чудову книжку. Виправляюся.

Книга Сема Гарріса Waking Up – це посібник з духовного життя без віри. Для багатьох ця фраза позбавлена сенсу, адже в східнохристиянський традиції духовність та церква споріднені, а подекуди тотожні поняття. Але взагалі це не так. Духовність не просто можлива, вона продуктивніша без віри, релігії або будь-якої іншої догматичної системи цінностей, яка базується на одкровеннях, дивах чи інших бездоказових явищах.

Книжка написана для людей, які з різних причин не готові вірити в надприродне, але розуміють, що сучасній людині та цивілізованому суспільству потрібна певна морально-етична система. Саме таку систему, ґрунтуючись на здобутках науки, філософії та медицини, пропонує автор.

Waking Up book cover

Базовим принципом є прагнення до зменшення непотрібного страждання свідомих істот у всесвіті. Звідси випливають певні нюанси. Адже страждати можуть лише істоти, певною мірою наділені свідомістю. А свідомість (не плутати з інтелектом) – саме по собі явище дуже цікаве та не дуже досліджене. Також, деяке страждання важко мінімізувати з об’єктивних причин, і тут закрадається питання, чи не практичніше буде натомість прагнути до збільшення вселенського добробуту або щастя. Саме цим роздумам присвячена велика частина твору.

Основною духовною практикою автор рекомендує медитацію. Вдумлива (mindful) медитація, знов же таки, не має прямого стосунку до буддизму чи інших релігійних течій, які її використовують. Це просто ще один стереотип. Так само як релігія не має ексклюзивного права на мораль, так і східні монахи не мають авторських прав на медитацію. Але ця практика, хоч ми й лише розпочинаємо її наукове дослідження, очевидно наділяє своїх майстрів здатністю до духовного збагачення без необхідності бездоказової віри.

Загалом, Waking Up це книга поза атеїзмом, але звісно, певний вплив поглядів автора відчувається. (Сем Гарріс – один з “чотирьох вершників неоатеїзму”). Однак, атеїзм не є головною темою твору, тому не думаю, що освіченим вірянам варто її ігнорувати. Якщо ваша віра метафорична, а не фундаментальна, то скоріш за все ви винесете з тексту цінні знання.

Логічним продовженням книги є однойменний мобільний додаток та подкаст Гарріса Making Sense (що раніше теж називався Waking Up). Сем один із найрозумніших людей на планеті, до того ж непоганий інтерв’юер, тому зайвим знайомство з цими матеріалами точно не буде. А ось долучатися чи ні до аудиторії одного з найвідоміших популяризаторів ідей Просвітництва – то вже вам вирішувати самостійно.