Позначка: Кіберзброя

Що таке кіберзброя та чому такої речі не існує

Чому кіберзброю не купиш та що воно насправді? Хто це вивчає і в кого цьому навчитися?

Загострення кіберактивності рф проти України на тлі широкомасштабного вторгнення все частіше називають першою в історії кібервійною. Насправді це сумнівний термін, проти якого в мене ціла купа застережень, наведу два. По-перше, всі війни колись неодмінно завершуються, а кіберконфлікт це явище перманентне. По-друге, навіть безпрецедентна інтенсивність російських кібератак, яку ми спостерігали на початку вторгнення, за відсутності власне вторгнення, скоріш за все, залишилася б нижче порогу визнання таких кіберактивностей актами війни.

Проте сьогодні не про кібервійну, а про інший термін, навколо якого ще більше конфузів та спекуляцій. Засоби ведення кібервійни, якої, нагадаю, не існує, всі кому не ліньки вже досить буденно називають кіберзброєю. Яка, як ви вже здогадалися з заголовка, в природі не існує. Як в старій та добре відомій дитячій пісеньці, слово є, а кіберзброї немає. Нумо розбиратися, чому.

Продовжити читання “Що таке кіберзброя та чому такої речі не існує”

Хто розробляє російську кіберзброю?

Atlantic Council у вишуканій манері деанонімізував компанію з кібербезпеки, що розробляє російську кіберзброю, яку російська розвідка та спецслужби використовують у кібератаках.

Надзвичайно цікаве дослідження випустив 1 березня Atlantic Council. Вишуканий смаколик детективної журналістики. В дослідженні йдеться про найдраматичнішу галузь індустрії кібербезпеки. А саме пошук вразливостей в програмному забезпеченні та створення інструментів з експлуатації цих вразливостей. Але які ж то інструменти, якщо їхня суть деструктивна? Це, друзі, справжнісінька зброя, а в цьому випадку – кіберзброя. Зокрема, російська.

В матеріалі йдеться зокрема про те, що розробкою цієї новітньої зброї в певних країнах займаються не державні спецслужби, а приватні компанії. Автори дослідили три такі фірми та діляться своїми спостереженнями щодо того, як у них все влаштовано. Як відбуваються технічні процеси, а як бізнесові. Як ці компанії співпрацюють зі спецслужбами та іншими замовниками в себе на батьківщині та закордоном. З якими експортними та іншими міжнародними угодами та регуляціями їм доводиться мати справу. Тощо.

Як приклади авторський колектив наводить три конкретні компанії: NSO Group з Ізраїлю, DarkMatter з ОАЕ та таємничу фірму з Росії, назву якої в тексті вони згадувати не стали. Точніше, ця назва закодована словом ENFER, яке підозріло співзвучне зі словом infer (англ. припускати, робити висновок). Як на мене, то це чудова пасхалка, з прямим натяком на те, що на основі наведених у звіті даних можна здогадатися, про яку саме компанію йдеться.

Продовжити читання “Хто розробляє російську кіберзброю?”