Кібершпіонаж | Хакер, що біжить

Смертельні жертви кібератак

Кожен раз, коли я чую чергове “навіщо мене зламувати, в мене нема чого красти”, мені хочеться провести лекцію з таргетингу державних кібероперацій, але я стримуюся. Тепер я буду направляти таких кіберневігласів за посиланням на цей допис.

Трохи передісторії. Foreign Policy опублікував блискуче журналістське розслідування про один з найяскравіших прикладів поєднання розвідувальних заходів у інтернеті та в “реальному житті”. Я наполегливо рекомендую вам ознайомитися з повним текстом.

Схожу історію я розповідаю на початку кожного свого тренінгу для аудиторії з-поза галузі кібербезпеки: розробників програмного забезпечення та топменеджерів технологічних компаній. Насправді це дуже проста вправа з теорії множин. Внаслідок кількох операцій кібершпіонажу, китайська розвідка отримала дані з державних кадрових агенцій (так званий OPM Hack), операторів даних медичного страхування (Anthem Hack), та даних про переміщення осіб (злам мережі готелів Marriott). За допомогою порівняльного аналізу трьох наборів даних їм вдалося визначити перелік персоналу ЦРУ: це держслужбовці, які є у базі даних Anthem (бо це найбільший державний контрактор з медстрахування), та яких немає в базі OPM (бо кадровим діловодством секретних агентів займаються трохи інші установи). А у базах даних дочірніх мереж Marriott можна знайти, як держслужбовці подорожують, після чого озброївшись їхньою кредитною історією, вкраденою в Equifax, можна йти під американське посольство та чатувати на них з пропозицією продати трохи батьківщини за прискорення виплати іпотеки. Проте, підкуп це не єдиний інструмент контррозвідки: деколи викритих шпигунів просто вбивають.

Продовжити читання

Інтерв’ю каналу Perceptron. Частина II

Друга частина інтерв’ю YouTube-каналу Perceptron. Говоримо про кіберкримінал, корпоративну та національну кібербезпеку, та як розпочати кар’єру в цій галузі.

Друга частина інтерв’ю YouTube-каналу Perceptron. Говоримо про кіберкримінальну економіку, корпоративну та державну кібербезпеку, та як розпочати кар’єру в цій галузі.

Продовжити читання

РНБО повідомляє про атаку російських хакерів на систему документообігу держорганів

РНБО попереджає про фішингову атаку через систему документообігу Українських державних установ та звинувачує в цьому росіян.

Техніка атаки примітивна: класичні документи Microsoft Office із макросами. Проте, цілком дієва: фішинг завжди в моді, а користувачі радо погоджуються на пропозиції хакерів завантажити на комп’ютер шкідливі програми.

Цікавий скоріше вектор атаки: поширення файлів через Систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ). Це такий собі файлообмінник з вебінтерфейсом та скриптами за кілька десятків мільйонів гривень, який українські державні установи використовують замість електронної пошти або сервера SharePoint. Система, на хвилиночку, має атестат відповідності КСЗІ від 2019 року.

З усього скидається те, що нападникам вдалося захопити контроль над щонайменше одним суб’єктом системи документообігу. Цікавий нюанс: у пресрелізі РНБО напад класифікують як атаку на ланцюг постачання (Supply Chain Attack). Чи випливає з цього, що було модифіковано програмне забезпечення системи СЕВ ОВВ? Чи йдеться про первинне проникнення в державну установу – суб’єкта документообігу? Про це РНБО змовчує, залишаючи простір для спекуляцій.

Проте, походження атаки сумнівів не викликає. Адже зафіксовані індикатори компрометації однозначно вказують на російську хакерську групу Gamaredon (aka Primitive Bear), яка вже кілька років кошмарить українську госуху. Та й на тлі політичного та військового загострення, викликаного введенням санкцій проти низки проросійських політиків в Україні, така гібридна відповідь виглядає цілком очікувано.

Не клікайте каку.

Китайські бекдори в SuperMicro та Lenovo

За версією Bloomberg, компанії Supermicro та Lenovo були зламані китайськими кібершпигунами, які вбудували у вибіркові партії виробів цих компаній програмні та апаратні бекдори. За допомогою цих закладок, китайські спецслужби понад десятиліття шпигували за десятками державних та приватних установ у Сполучених Шатах. Під час цих операцій їм вдалося викрасти цінні розвіддані, отримати інформацію про будову мереж, а подекуди завантажити шкідливі програми в системи їхніх жертв.

Коли я вперше побачив цей матеріал, я подумав: “Bloomberg знову взявся за своє. Що вони там курять таке міцне, що їх так довго тримає?” Прочитавши цей матеріал вперше, я сказав про себе: “Хм… А чого ж вони раніше мовчали?” Після другого прочитання, я замислився: “І що ж це, вони весь час мали рацію, а ми з них глузували?”

Короткий переказ попередніх серій. Протягом останніх років Bloomberg кілька разів розміщував на своїх шпальтах сенсаційні заяви про те, що китайські спецслужби вбудовують бекдори в обладнання Supermicro та Lenovo. (Посилання на ці матеріали ви можете знайти в оригінальній статті на Bloomberg). Ці бекдори, або закладки, які дозволяють викрадати дані з комп’ютерів користувачів та навіть захоплювати над ними контроль, спочатку представлялися авторами як додаткові компоненти, мікрочипи на материнських платах, які деякі анонімні та не дуже експерти ніби то бачили на свої очі. Пізніше, бекдори перекочували у прошивку та BIOS, й історія з фантастичної стала науково-фантастичною. Але увесь цей час у якості доказів журналісти представляли або анонімних експертів, які мали стосунок до відповідних розслідувань, або неанонімних, які до розслідування жодного стосунку не мали.

Продовжити читання

Рекомендовані книжки прочитані у 2020. Частина І: кібербезпека

Продовжуючи нову традицію рекомендацій цікавих та корисних книжок за підсумками року, ділюся своїми найбільшими читацькими враженнями у 2020. Цього року я розбив рекомендації на тематичні дописи та в кожному порекомендую лише три назви. Ці книжки я рекомендую для прочитання кожному, хто цікавиться відповідною темою.

Назви творів вказано мовою споживання. Посилання ведуть на джерела, де я їх придбав. У 2020 я багато читав у цифрі, менше в аудіо, і всього одну книгу на папері.

Також, цього року я вперше за багато років читав російською. Попри те, що російська – моя перша мова (а українська – третя), вже понад 10 років я не послуговуюся нею для читання та письма. Годі й казати, що після 2014 року це лише підсилилося. Проте, наприкінці останнього допису серії я порекомендую твір російською.

Продовжити читання