Як зробити так, щоб якомога менше людей мали доступ до даних про ваші дзвінки, листування та…

про дзвінки, листування та місцезнаходження

“A hypothetical question, Miss Rey. What price would you pay, as a journalist I mean, to protect a source?” Luisa doesn`t consider the question. “If I believed in the issue? Any.” “Prison, for example, for contempt of court?” “If it came to it, yes.” “Would you be prepared to… compromise your own safety?” “Well…” Luisa does consider this. “I… guess I’d have to.”

– Cloud Atlas by David Mitchell

Давайте я розповім, як зробити так, щоб ані Генеральна прокуратура, ані СБУ, ані ФСБ не мали доступу до даних про ваші дзвінки, листування та місцезнаходження. Але спочатку, про те, що саме неправильно з наданням доступу до даних листування, дзвінків та розташування журналістів. Особливо тих журналістів, які ведуть антикорупційні журналістські розслідування.

Я буду спрощувати. Деколи в корумповані державні структури волею долі потрапляють порівняно чесні люди, які ставлять інтереси суспільства вище, ніж “професійну етику” також відому як кругова порука та “захист своїх системою”. Уявіть, що існує посадовець правоохоронних органів, який є свідком корупційної діяльності своїх колег і готовий повідомити про це у відповідні компетентні органи. Як йому бути, якщо в нього немає впевненості, ні, немає навіть надії на те, що представники компетентних органів не задіяні в корупційній схемі? Більше того, як бути, якщо факти корупції спостерігаються у відомстві найвищого рівня, яке здійснює контроль над всіма іншими відомствами?

Один з реалістичних планів дій, це надати фактам правопорушень публічний розголос. Для цього в цивілізованому ліберально-демократичному суспільстві існує вільна преса. Та преса, яка пес демократії, а не та що на зарплаті в Кремля та олігархів. Справжня преса, справжня слідча журналістика, базується саме на таких джерелах суспільно значимої інформації, яка може та повинна використовуватися для здійснення громадського контролю над роботою відомств, які відомі своєю культурою закритості та секретності. Вільна преса — це відповідь на запитання, хто буде охороняти охоронців та судити суддів.

Без вільної преси неможлива демократія, а вільна преса неможлива без свободи слова та внутрішніх джерел інформації про зловживання на держслужбі. І так само, як нам треба захищати свободу слова, журналістам треба захищати свої джерела. Не лише тому, що вони надають цінну інформацію та дозволяють готувати “бомби” та “сенсації”. А ще й для того, щоб чесні люди, які працюють “в системі” та спостерігають її збочені корумповані прояви, мали надію на захист та анонімність, менше боялися помсти “системи” й частіше виводили її адептів на чисту воду.

Тому ухвала суду про надання слідчим генпрокуратури доступу до метаданих дзвінків, листування та розташування антикорупційного журналіста, який веде розслідування про зловживання в генпрокуратурі та ймовірно спілкується з відповідними джерелами, повинна мати дуже серйозне підґрунтя. Інакше вона є не просто неприйнятною з професійної та етичної точки зору. Вона є прямою загрозою категоріям, які ми називаємо “правовою державою”, “європейським вибором”, “демократією” тощо. Що може стати підґрунтям для такого ризикованого виключення? Наприклад, підозра в шпигунстві на користь ворожої держави. Або підозра в державній зраді. Або підозра в терористичній діяльності. Або підозра в виготовленні дитячої порнографії. Але точно не роль свідка в антикорупційній справі.

Тепер про земне: як зробити так, щоб надавати доступ не було до чого.
Спочатку давайте визначимось щодо характеру даних, які зберігаються вашим оператором мобільного зв’язку. Зазвичай мова йде про метадані, тобто дані про дані. Тут спочатку трохи складно, але ви звикнете.

Дані — це те, що ви передаєте під час листування та спілкування голосом. Тобто це текст повідомлень та запис дзвінків. Дані оператори не зберігають, або принаймні не повинні це робити, бо це незаконно. Точніше так, дані дзвінків оператори не зберігають, а дані СМС зберігають короткий час поки вони не знайшли ще свого отримувача та “застрягли” на сервері оператора.

Метадані — це те, що залишається в оператора після того, як дані були передані. Тобто, це відомості про те, що, коли, між ким, в якій формі, та як довго відбувалося. Кожне передане СМС та кожна телефонна розмова залишає по собі запис в якійсь базі даних (насправді в декількох), для того, щоб оператор зміг тарифікувати свої послуги та виставити вам рахунок, а також — за вимогами законодавства — саме для таких випадків, коли слідчим можуть знадобитися деталі листування або список контактів, скажімо, наркодилера. Звичайно ж, ці дані не застраховані від нецільового використання, але зараз не про це.

Окрему категорію метаданих складає геолокація, тобто приблизні (або точні) координати абонента. Оператор має доступ до вашого розташування, тому що згідно з протоколами мобільного зв’язку він завжди в курсі, на якій базовій станції ви зареєстровані, та які інші базові станції знаходяться поруч з вами. Маючи координати трьох найближчих до вас базових станцій та дані про відповідну силу сигналу, оператор може застосувати алгоритм триангуляції та визначити ваше географічне розташування з точністю до десятків метрів або й ліпше.

Що ж робити для того, щоб залишати по собі якомога менше метаданих? Відповідь очевидна: не користуватися СМС та дзвінками. Я серйозно.

Замість СМС використовуйте захищені месенджери — програми передачі миттєвих повідомлень — які здійснюють шифрування вашого листування з кінця в кінець. Якщо хочете найкращого захисту, використовуйте Signal — це повністю наскрізь зашифрований месенджер, користуючись яким ви не залишаєте по собі жодних метаданих: були прецеденти, коли до оператора серверів Signal приходили тамтешні “маски-шоу” і в них буквально нічого було показати в якості метаданих про спілкування абонентів. Якщо хочете екстриму — спробуйте Ricochet, він додає анонімності але не дуже популярний серед звичайних користувачів. І пам’ятайте: WhatsApp хоч і шифрує ваші дані цілком аналогічно Signal-у, але при цьому ділиться метаданими з Facebook, тому точно десь їх зберігає і в це десь можна прийти з обшуком.

Замість мобільних дзвінків використовуйте IP-телефонію. FaceTime або дзвінки у WhatsApp можуть бути непоганим варіантом, але для кращого захисту, не дивуйтеся, я рекомендую той самий Signal. З причин висвітлених в попередньому абзаці, плюс вони останнім часом непогано підросли по якості зв’язку та додали відео-дзвінки. Одне зауваження: жоден з безпечних способів спілкування голосом не передбачає групових дзвінків. Але що то у вас за секрети, які мають знати більше двох?

Я навмисно пропускаю опис вад всіх решти месенджерів, адже це тема, яка вже неодноразово висвітлювалася в тому числі і мною.
Отже, користуючись для листування та дзвінків захищеним застосунком, який підтримує End-to-End шифрування та не був помічений в співпраці з правоохоронними органами, ви залишаєте вашому оператору мобільного зв’язку метадані про ваш СМС-спам та дзвінки телемаркетерів, а також метадані про ресурси в інтернеті, які ви відвідуєте та якими користуєтесь. Ці метадані містять IP-адреси та імена хостів (з яких можна зробити висновок про те, якими месенджерами та сайтами ви користуєтесь), а також коли і якими об’ємами даних ви з ними обмінюєтесь. Щоб приховати цю чутливу інформацію, вам слід скористатися послугами віртуальної приватної мережі (Virtual Private Network, VPN) або мережі Tor (The Onion Router). Також, використовувати їх можна одночасно, але то вже екзотика.
VPN підійде вам у всіх випадках, коли вашою основною загрозою є хтось крім спецслужб супер-держав. Головне правильно обрати сервіс-провайдера, точніше юрисдикцію, в якій він розташований. Я всім рекомендую ProtonVPN, але можуть бути варіанти. Використовувати “саморобні” VPN-сервери може бути зручніше та дешевше, але будьте готові до непорозумінь з Netflix та розпізнавання мостів, автобусів та пішохідних переходів на картинках re-captcha від Google. До того ж, цей варіант надає вам менше псевдонімності в інтернеті, тому що ви не зможете “розчинитись” в декількох сотнях тисяч інших користувачів комерційного VPN-сервісу.

На останок, не дуже приємна новина. Дані геолокації від оператора зв’язку приховати нереально, тому що без цієї функціональності мобільний зв’язок не працюватиме й передача даних буде неможлива.
Сподіваюся, ці поради допоможуть вам більш впевнено почуватися у стосунках з вашим мобільним оператором.

WhatsApp як заміна Skype

у бізнес-середовищі

Часто запитують, яка є заміна Skype у бізнес-середовищі. Здається, тепер я маю відповідь. Якщо колеги мене підтримають, можемо зробити це фірмовою порадою.

TL;RD: WhatsApp group chats.

Тепер докладніше: чому не Skype, та чому саме WhatsApp.

Не Skype з багатьох причин, але назву дві. По-перше, у Microsoft ну дуже високий профіль загроз, адже їхні продукти використовуються чи не усіма компаніями та урядами на планеті. Тому, зважаючи на сучасний геополітичний клімат в кібер-просторі, сподіватися на те, що мережі цього вендора не заражені імплантатами основних учасників кібер-війни — що найменше наївно. По-друге, у Microsoft дуже широка та лояльна програма співпраці з правоохоронними органами тих держав, де у вендора є ключові сегменти ринку. Продовжуйте думку.

Чому ж WhatsApp, а не, скажімо, Telegram, Slack або Signal чи ще щось? Не Telegram, тому ж чому й не Skype. Закритий код, сумнівне походження, тісні зв’язки з геополітичними гравцями. Не Slack, тому що, вибачте, але старші люди до нього звикають дуже болісно. Молода команда користується залюбки, олдфаги — лише страждають. Не Signal, тому що, при всій повазі до рівня захисту, десктопний клієнт у вигляді Chrome-розширення — це жалюгідно. Розумію, що в противному випадку треба йти на компроміси між безпекою та зручністю, але ми хлопці дорослі і до цього готові.

Тому, WhatsApp. Достатній рівень захисту (шифрування з кінця в кінець, двохетапна автентифікація, використання Signal API тощо) + достатній рівень зручності (нормальний десктопний застосунок). З особливостей — ваш смартфон завжди повинен бути поруч, але куди зараз без нього?

Сподіваюся, це допоможе комусь позбавитися залежності від Skype в корпоративному середовищі та почати використовувати більш цивілізовані засоби спілкування. Бережіться.


Originally published at blog.styran.com on September 22, 2017.

Месенджери та URL-посилання: що відбувається, коли ви відсилаєте лінк?

Що відбувається, коли ви відсилаєте посилання?

Нещодавно в інтернеті знову набули популярності історії про шкідливі програми, які поширюються у SVG файлах, відправлених у Facebook. Ви можете дізнатися більше про цей вектор атаки та методи зловмисників в цьому пості, але мою увагу привернуло інше.

Як ви, напевно, знаєте, SVG це векторний графічний формат, який, по суті, є файлом XML, що містить інструкції з малювання різних зображень та, що декому може здатися дивним, може містити програмний код JavaScript. Ось приклад SVG, відкривши який в більшості сучасних браузерів, ви побачите синє коло та запустите зовнішній сценарій, на який вказує відредаговане посилання:

SVG XML file

На щастя, це спрацює лише тоді, коли в адресному рядку браузера явно вказати URL SVG-файлу, або ж якщо файл буде відкрито з диска; <IMG SRC = більш не працює з очевидних причин.

Отже, коли тема поширення шкідливих програм у SVG піднялася знову, цього разу в контексті недостатньої фільтрації вмісту в Facebook Messenger, я подумав про наслідки для приватності, які несе цей (не дуже ефективний) захід безпеки. Я гадав, що було б гарною ідеєю використати JavaScript-код в зображенні SVG, щоб перевірити, як сучасні месенджери обробляють цей формат файлів.

Після низки повідомлень, відправлених моїй дружині та колегам, я сподіваюся, що мені не заборонять використовувати месенджери, які я використав під час тестування. І, звичайно ж, у мене є чим з вами поділитися.

Гарна новина полягає в тому, що Signal, Viber, WhatsApp, та Facebook Messenger і Telegram у своїх «секретних» режимах, не брешуть, стверджуючи, що шифрують повідомлення з кінця в кінець. Хоча, в разі WhatsApp і Telegram, вставлені в повідомлення URL викликали деяку активність з боку клієнта, крім цього ніхто більше не “з’явився” в журналах вебсервера.

Погана новина в тому, що на цьому хороші новини закінчуються.

Розпочнемо з очевидного: Slack здійснює активний перегляд вмісту за посиланням для того, щоб показати його в графічному інтерфейсі. Це круто, ми всі знаємо що так і потрібно, в цьому пості я просто використаю це як приклад того, як ця діяльність виглядає. Отже, коли ви відправляєте посилання, вебсервер, що його містить, реєструє в журналі ось такий запит:

54.89.92.4 — — [21/Nov/2016:16:02:31 +0000] “GET /avakl.js HTTP/1.1” 404 152 “-” “Slackbot-LinkExpanding 1.0 (+https://api.slack.com/robots)"

Де 54.89.92.4 це, звичайно, один з серверів Slack в Amazon AWS:

$ whois 54.89.92.4 | grep Organization Organization: Amazon Technologies Inc. (AT-88-Z)

Погляньмо, як інші месенджери поводяться з посиланнями.

Skype відправляє 6 запитів з 2 хостів, які напряму належать Microsoft. Багата компанія може собі це дозволити.

23.101.61.176 — — [21/Nov/2016:15:38:44 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 200 328 “-” “Mozilla/5.0 (Windows NT 6.1; WOW64) SkypeUriPreview Preview/0.5” 23.101.61.176 — — [21/Nov/2016:15:38:44 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 200 328 “-” “Mozilla/5.0 (Windows NT 6.1; WOW64) SkypeUriPreview Preview/0.5” 23.101.61.176 — — [21/Nov/2016:15:38:44 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 200 328 “-” “Mozilla/5.0 (Windows NT 6.1; WOW64) SkypeUriPreview Preview/0.5” 23.101.61.176 — — [21/Nov/2016:15:38:44 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 200 328 “-” “Mozilla/5.0 (Windows NT 6.1; WOW64) SkypeUriPreview Preview/0.5” 104.45.18.178 — — [21/Nov/2016:15:38:44 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 200 328 “-” “Mozilla/5.0 (Windows NT 6.1; WOW64) SkypeUriPreview Preview/0.5” 104.45.18.178 — — [21/Nov/2016:15:38:44 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 200 328 “-” “Mozilla/5.0 (Windows NT 6.1; WOW64) SkypeUriPreview Preview/0.5”

Telegram стягує картинку лише один раз, з його власної мережі.

149.154.167.163 — — [21/Nov/2016:15:35:18 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 200 328 “-” “TelegramBot (like TwitterBot)” $ whois 149.154.167.163 | grep -E ‘^descr|^person|^address’ descr: Telegram Messenger Network person: Nikolai Durov address: P.O. Box 146, Road Town, Tortola, British Virgin Islands descr: Telegram Messenger Amsterdam Network

URL, відправлений через Facebook Messenger на мобільному пристрої, викликає чотири запити.

31.13.102.98 — — [21/Nov/2016:19:44:51 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 206 328 “-” “facebookexternalhit/1.1 (+https://www.facebook.com/externalhit_uatext.php)" 173.252.120.119 — — [21/Nov/2016:19:44:52 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 200 328 “-” “facebookexternalhit/1.1 (+https://www.facebook.com/externalhit_uatext.php)" 173.252.123.130 — — [21/Nov/2016:19:44:53 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 200 328 “-” “facebookexternalhit/1.1 (+https://www.facebook.com/externalhit_uatext.php)" 173.252.123.129 — — [21/Nov/2016:19:45:12 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 200 328 “-” “facebookexternalhit/1.1 (+https://www.facebook.com/externalhit_uatext.php)"

Facebook люб’язно пояснює свою поведінку за наданою URL.

Facebook web server logs explanation

Однак, коли посилання надсилається через вебсайт Facebook, подивіться, що відбувається:

31.13.113.194 — — [21/Nov/2016:15:11:58 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 206 328 “-” “facebookexternalhit/1.1” 66.220.145.243 — — [21/Nov/2016:15:12:01 +0000] “GET /avakl.svg HTTP/1.1” 200 328 “https://l.facebook.com/lsr.php?u=https%3A%2F%2F*******%2Favakl.svg&ext=1479741420&hash=AcnhtJ5F7tKqGD-kIHGSbCF0-TflNMaiR9WNCxHznoOqJw" “Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; WOW64; rv:50.0) Gecko/20100101 Firefox/50.0” 66.220.145.243 — — [21/Nov/2016:15:12:01 +0000] “GET /kl.js HTTP/1.1” 200 283 “https://*******/avakl.svg" “Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; WOW64; rv:50.0) Gecko/20100101 Firefox/50.0” 66.220.145.243 — — [21/Nov/2016:15:12:01 +0000] “GET /favicon.ico HTTP/1.1” 404 152 “https://*******/avakl.svg" “Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; WOW64; rv:50.0) Gecko/20100101 Firefox/50.0” 66.220.145.243 — — [21/Nov/2016:15:12:03 +0000] “GET /keylogger? HTTP/1.1” 404 152 “https://*******/avakl.svg" “Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; WOW64; rv:50.0) Gecko/20100101 Firefox/50.0” 66.220.145.243 — — [21/Nov/2016:15:12:04 +0000] “GET /keylogger? HTTP/1.1” 404 152 “https://*******/avakl.svg" “Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; WOW64; rv:50.0) Gecko/20100101 Firefox/50.0” 66.220.145.243 — — [21/Nov/2016:15:12:05 +0000] “GET /keylogger? HTTP/1.1” 404 152 “https://*******/avakl.svg" “Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; WOW64; rv:50.0) Gecko/20100101 Firefox/50.0” 66.220.145.243 — — [21/Nov/2016:15:12:06 +0000] “GET /keylogger? HTTP/1.1” 404 152 “https://*******/avakl.svg" “Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; WOW64; rv:50.0) Gecko/20100101 Firefox/50.0” 66.220.145.243 — — [21/Nov/2016:15:12:07 +0000] “GET /keylogger? HTTP/1.1” 404 152 “https://*******/avakl.svg" “Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; WOW64; rv:50.0) Gecko/20100101 Firefox/50.0” 66.220.145.243 — — [21/Nov/2016:15:12:08 +0000] “GET /keylogger? HTTP/1.1” 404 152 “https://*******/avakl.svg" “Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; WOW64; rv:50.0) Gecko/20100101 Firefox/50.0”

Пояснюю. Спершу якийсь хост Facebook підтягує SVG-файл, а після цього відбувається низка запитів, які генеруються “вбудованим” у SVG скриптом, а це наочно демонструє, що сценарій насправді виконуються в якомусь “браузері”. Цілком можливо, що це і є елемент фільтрації вмісту, тому що це відбувається не кожного разу та виглядає як начебто поведінка “живого” користувача. Все одно, це якось дивно 🙂

Як не дивно, Google Hangouts не показав жодних ознак інтересу до мого посилання.

Це залишає багато запитань відкритими, проте, очевидно одне: політики конфіденційності нам не брешуть і ми насправді не є власниками даних, які ми пересилаємо за допомогою месенджерів, якщо наше спілкування не зашифроване з кінця в кінець.

Під час цих тестів я використовував дивовижний JavaScript-кейлоггер by John Leitch.

Залишайтеся в безпеці.


Безпечні месенджери

Якби у мене був Топ-10 питань, які задають мені свідомі громадяни, які не байдужі до власної інформаційної безпеки, то на першому місці безперечно було б

Які мобільні месенджери безпечні, а які ні?

Я спробую висловити свою професійну думку щодо цього та поширити її серед якомога ширшої аудиторії, в чому розраховую на допомогу читачів.

tl;dr

Як і на всі інші питання у Всесвіті, на це можна відповісти або одним реченням, або в декількох томах. Отже, коротка відповідь:

Безпечні –

Не дуже безпечні –

Небезпечні –

Дуже небезпечні –

  • Skype
  • SnapChat
  • WeChat
  • Yahoo! Messenger
  • BlackBerry Messenger

Тепер докладніше.

Навіщо нам безпека миттєвих повідомлень?

Спершу даймо відповідь на питання, навіщо нам безпека у програмах для обміну повідомленнями, якщо є така чудова мобільна послуга, як SMS.

По-перше, SMS — небезпечні. У своїй фундаментальній незахищеності від загроз прослуховування та втручання в спілкування абонентів, мобільні мережі перевершили навіть Інтернет. Перехоплення та підробка SMS вже давно не є задачею, яка під силу лише міжнародним шпигунам, а вартість необхідного для її здійснення обладнання весь час зменшується.

По-друге, SMS — це дорого. Місцями непристойно дорого. Спілкування за допомогою месенджерів через мобільний інтернет або WiFi набагато дешевше. При цьому воно не додає суттєвих ризиків якщо ви подбали про безпеку під час вибору інструменту спілкування.

Які вимоги до безпеки миттєвих повідомлень?

Щоб правильно вибрати програму для листування миттєвими повідомленнями, вам потрібно дати собі відповідь на три прості питання:

  1. Чи слідкують за мною міжнародні шпигуни та/або правоохоронні органи?
  2. Чи хочу я зберігати історію листування?
  3. Які месенджери наразі популярні серед моїх друзів та знайомих або в моєму регіоні?

Отже, давайте по черзі.

1. Модель загроз

Як завжди перед вибором інструменту захисту варто поміркувати, що саме та від кого ми захищаємо.

Загалом є три основні категорії нападників у кіберпростір: опортуністи, яким більше нема чим зайнятися, кіберзлочинці, які крадуть в нас гроші або майно, та національні розвідувальні агенції, які таким чином нишпорять одне за одним, борються з тероризмом, та роблять ще багато того, про що нам краще не знати. Правильно обравши рівень нападника ви зможете більш вдумливо підійти до вибору програми-месенджера.

Також, подумайте про цінність даних, які передаються, та приватність учасників листування. В нашому житті багато різних людей та рівень секретності наших стосунків з ними також різний. Конфіденційність ділового листування можна порівняти з приватністю особистих повідомлень. Дані, які передаються, адресати, які їх отримують, та навіть самі факти здійснення обміну повідомленнями нерідко є предметом цікавості людей, які можуть використати їх не на вашу користь.

2. “2 peer or not 2 peer…”

Миттєві повідомлення в різних месенджерах наразі передаються двома принципово різними способами: напряму відправником адресату (peer-to-peer), або через сервер. Причому модель ця дуже образна: насправді месенджер може фізично передавати повідомлення через сервер, але при цьому вміст повідомлення буде зашифрований з кінця в кінець (end-to-end). Тобто сервер (та його оператор) не матиме змоги отримати до нього доступ, а отже цей процес буде майже так само безпечний, як і при справжньому peer-to-peer спілкуванні. “Майже”, тому що факти обміну повідомленнями все одно будуть реєструватися на сервері, а це за певних умов може бути загрозою приватності.

Як бачите, тут виникає один з класичних конфліктів між безпекою та зручністю програмного забезпечення. З одного боку, ми не хотіли б, щоб Google, Facebook та решта майкрософтів мали доступ до нашого листування. Бо хто зна, що собі думають їхні адміни, і взагалі, з ким вони потім цими даними діляться. Але з іншого боку, ми хотіли б зберегти історію листування та мати змогу відновити її на новому пристрої або після перевстановлення операційної системи або додатку месенджера.

Звичайно, під час обміну повідомленнями з увімкненим end-to-end шифруванням збереження історії можливе лише на пристроях учасників листування. Про це треба пам’ятати як перед вибором засобу листування, так і перед переїздом на нову платформу або пристрій. Багато месенджерів зберігають історію в резервних копіях, які вони створюють самостійно, або за допомогою стандартних засобів ОС.

3. В безпеці та не на самоті

Популярність месенджерів штука дивна та залежить від багатьох факторів, серед яких важливу роль відіграють вік користувачів та їхній ареал. Якщо у Південній Америці абсолютно усі користуються WhatsApp, то в Східній Європі найбільш поширені Viber та Telegram, причому Messenger не далеко відстав. Отже, обираючи засіб спілкування, поцікавтеся, які у цього вибору об’єктивні перспективи, щоб уникнути ролі одинака в пустелі.

Підсумуємо. З врахуванням цінності листування, приватності його учасників, та релевантних загроз, ви можете використати (або ні) повне (end-to-end) шифрування, в якому зберігається (або ні) анонімність учасників та історія повідомлень. У разі гострої потреби в захисті, ви можете звернути увагу на те, чи проводилось для месенджера формальне дослідження безпеки з позитивним висновком.

Нижче я навожу таблицю з відомими мені характеристиками популярних месенджерів. Сподіваюся, ці результати стануть вам в пригоді під час прийняття рішення про початок або продовження використання того чи іншого засобу спілкування.

Instant messengers comparison

Звертаю вашу увагу на “культурні особливості” деяких популярних месенджерів. Як бачите, в залежності від того, який режим спілкування ви обрали, Telegram та Messenger можуть реєструвати ваші повідомлення на сервері, або ні. Також, у WhatsApp за замовчуванням не увімкнені повідомлення про зміни даних співрозмовників: якщо ваш контакт перевстановить додаток або іншим чином змінить ключі шифрування, WhatsApp про це промовчить. Я раджу увімкнути такі застереження в пункті меню Settings -> Account -> Security.

Цілком нормально використовувати декілька різних месенджерів для різних цілей: для спілкування по роботі, з друзями та в сім’ї. А підтримка балансу між безпекою та зручністю — вашою та ваших співрозмовників — завжди є гарною ідеєю.

Особисто я використовую Viber та Messenger для спілкування з друзями та близькими, та Signal — для листування з клієнтами та колегами.

Залишайтеся в безпеці.

Оновлено 2017–01–12

  1. Через знайдені в них вразливості реалізації та бізнес-логіки, Viber та Telegtam “понижено” в рейтингу.
  2. Виправлена історична несправедливість: WhatsApp, як продукт, що використовує Signal API, відправлений в першу категорію.
  3. Додано Google Allo, який використовує Signal API в Incognito Mode.
  4. Додано деякі пояснення щодо (не)безпеки окремих месенджерів.
  5. Якщо ви хочете дізнатися більше про безпеку месенджерів, я рекомендую цей виступ.