Багатьом відомо, що з 20 липня та 1 серпня 2016 р. в Російській Федерації вступає в дію низка “антитерористичних” поправок до законів, які вкупі мають назву “пакет Ярової”. Про подробиці змін, які вже ухвалені парламентом та президентом, ви можете почитати ось тут, але якщо коротко, то тепер російські спецслужби та правоохоронні органи мають оперативний доступ до усіх даних користувачів соцмереж, поштових та інших інтернет-сервісів, які знаходяться в юрисдикції РФ, протягом 6 місяців. Саме на цей термін нові правила вимагають операторів зберігати листування користувачів.
Якщо з якихось невідомих мені причин ви досі користуєтесь інтернет-сервісами російського виробництва, я рекомендую вам переглянути цей підхід у бік міграції на послуги, які розташовані в якійсь більш цивілізованій юрисдикції. Тим більше, що якість такого продукту у 100% випадків буде значно вищою.
Якщо ваш основний аргумент це те, що ви все одно не зберігаєте у соцмережах ніякої чутливої інформації, я пропоную вам подумати про наступне. Чи знаєте ви, що додатково до даних, які ви свідомо завантажуєте у соцмережі, вони збирають про вас певний набір метаданих, таких як ваше розташування під час користування сервісом, а також дані про розташування місць, в яких були зроблені ваші фото? Інші приклади метаданих складають контакти та інтенсивність листування з кожним з них, періодичність користування сервісами та характер переходів по зовнішнім посиланням, і звичайно ж ваші вподобання щодо реклами, яку вам пропонують соцмережі, адже це їхня основна бізнес-модель. Це якщо ми говоримо про дані, які зберігають сервіс-провайдери. А що ж щодо того, куди ці дані потім передаються?
Як усім нам відомо, безплатного сиру без неприємних наслідків майже не буває. “Правило буравчика” в цьому випадку звучить так: якщо вам не доводиться за щось платити, то ви не клієнт, ви — товар. У випадку з соціальними мережами це справедливо на всі сто: клієнтом соцмережі є не її користувачі, які безплатно насолоджуються радістю спілкування. Клієнтами є ті, хто платить гроші, тобто всілякі рекламодавці, аналітичні агенції, власники бізнесу що рекламується тощо.
У більшості країн до цього переліку можна додати ще й державні спецслужби та правоохоронні органи, щоправда, платити за послуги не в їхньому стилі, тому вони створюють закони, згідно з якими інтернет сервіс-провайдери змушені надавати їм доступ до даних користувачів, якщо хочуть здійснювати діяльність на їхній території. Але в деяких юрисдикціях для отримання такого доступу слідчому треба отримати ордер в суді, так само як і на обшук оселі чи офісу. А в деяких, таких як Російська Федерація в найближчому майбутньому, ці неприємні незручності відсутні.
Отже, якщо ви вирішили адекватно відреагувати на майбутні зміни в угодах про надання послуг російських постачальників інтернет-сервісів, до ваших послуг купа альтернатив. Більшість з них, звичайно, змушені виконувати закони США та Євросоюзу, тобто через ордер до них мають доступ Європол, ФБР та інші. З тієї ж причини, необмежений стрімінг піратської музики з них теж дещо ускладнений, але це однозначно менша з двох зол.
Я спробую зібрати в наступному пості декілька порад щодо того, як видалити обліковий запис в уразливих соцмережах та як архівувати ваші дані, які там зберігаються.