Децентралізовані платіжні системи (більш широко відомі як криптовалюти), які ще 10 років тому були екзотикою, наразі рішуче домінують на шпальтах престижних видань. Для всіх, хто хоч трохи розуміється на криптографії, очевидно, що так чи інакше ідеї децентралізації обміну цінностями, підкріплені сучасними технологіями, — це майбутнє світової економіки. Суперечки точаться хіба що навколо того, яку форму матимуть ти з них, що витримають випробування часом та задовольнять вимоги найширшої аудиторії користувачів. Отже, з Біткойном, чи без, на блокчейні, чи ні, в майбутньому світові фінансові системи — це, скоріш за все, крипта. Залишаючи поки що у спокої тотальну неготовність широкого загалу користуватися новими платіжними засобами, хочу поговорити про справжній економічний бум, що відбувся на тлі розвитку криптовалют у минулому році.
Всім відомо, як драматично коливався курс Біткойна, хтось в курсі, що це не єдина криптовалюта (і далеко не найкраща, адже Біток це по суті науковий експеримент, що вийшов з-під контролю). Але дехто пішов далі і розібрався, як нові фінансові інструменти змінюють економіку та які нові обрії відкривають. Якщо ви цей момент пропустили, то ось що відбулося (дуже спрощено).
Протягом минулого року спільнота навколо криптовалют розрослася настільки, що розпочалася найсправжнісінька золота лихоманка. Багато хто чув про майнинг та яка це вигідна справа. Насправді, справжні гроші крутяться не в майнингу, адже це фактично сервісна функція мережі (певної криптовалюти), яка просто забезпечує її існування. Справжній капітал заробляли ті, хто створював нові мережі, або відгалуження (форки) вже існуючих мереж, що мають цінність та практичне застосування. Наприклад, криптовалюта Ethereum була розроблена із врахуванням недоліків та неповноти іншого блокчейну — Bitcoin. А Monero — це фактично “колективний” форк своєї першої версії, яка, м’яко кажучи, не сподобалася спільноті, тому була відгалужена та реформована. Прибуток від форків склав у багато разів більше, ніж всі ICO на базі справжніх криптовалют (про це згодом) разом взяті.
Різноманіття криптовалют та їхніх форків вражає, причому кожна версія має своє особливе застосування. Наприклад, є два форки Біткойну: Bitcoin Cash та Bitcoin Gold, які відіграють різні ролі. Або ж є “криптовалюта” Tether, яка прирівняна до 1 долару США та створена виключно для полегшення конвертації койнів в “звичайні” гроші. (Щодо легітимності та подальшої долі Tether, щоправда, зараз є великі сумніви, але приклад тим не менш яскравий).
А що ж з ICO? На базі криптовалют почали з’являтися так звані токени — засоби конвертації різноманітних цінностей у цифровий еквівалент. Спочатку токени створювалися здебільшого для залучення початкового капіталу у певну технологію або організацію, яка надалі планує здійснювати якусь навколо-криптовалютну діяльність. (Схожість термінів IPO, Initial Public Offering та ICO, Initial Coin Offering говорить сама за себе). Важливо відмітити, що ICO можливі як навколо нової криптовалюти, коли її творці таким чином поширюють початкову “грошову масу” та залучають нових користувачів, так і у випадку більш простішої “токенізації” звичайних грошей або інших цінностей, з метою накопичення капіталу та його подальшої інвестиції. Куди? Ось тут починається цікаве.
Деякі ICO проводяться, щоб дійсно проінвестувати цікавий, корисний, або просто оригінальний проект. Деякі — щоб залучити інвестиції, але уникнути при цьому необхідності привести бізнес у відповідність законодавству та іншим регуляторним актам, які керують фондовими ринками. Деякі — щоб скористатися ажіотажем навколо криптовалют та ICO, зрубати бабла та зникнути в тумані. Переважна більшість ICO ніколи не досягають мети, а приблизно 10% стають жертвами хакерів та втрачають суттєву частину своєї вартості.
Як бачите, в цій пісочниці панує хаос, тому зорієнтуватися в ситуації непросто. Ризики високі, але й потенційна вигода приваблива, тому тема цікавить дуже багато людей, які не мали ще змоги в ній розібратися. Що ж робити, коли і хочеться і колеться? Коли мова заходить про “інвестиції” в токени, сумлінна людина порадить вам діяти виключно на ваш розсуд та провести достатньо роботи з вивчення предмету інвестицій перед тим, як вкладати гроші. Будь-які заклики інвестувати в той чи інший токен, як це полюбляє робити сумнозвісний Джон Макафі, краще ігнорувати, поки не переконаєтесь в тому, що у проекту може бути майбутнє. Але як це визначити?
Інвестиції в ICO — це досить перспективний бізнес, тому й у цій галузі вже є свої гуру. Деякі з них рекомендують, щоб не стати жертвою сучасних Понзі та Мавроді, більше уваги приділяти не гучному та яскравому піару, а тому, що за команда стоїть за ICO, які технології та практики вона використовує, та які проекти вона планує здійснити на зібрані кошти. Саме досвід та активність команди, унікальність або інноваційність технологій, та розміри й амбіції поставлених цілей визначають серйозність намірів. І що саме важливе, ці фактори досить непросто підробити.
Більше того, існують засоби перевірки легітимності та успішності ICO, причому не лише під час процесу збору коштів, але й під час їх застосування та здійснення, власне, проектів, під які кошти збиралися. Невеличка команда ентузіастів з проекту ConcourseQ проводить колосальну роботу з агрегації даних вимірювання Due Diligence сучасних ICO та дозволяє нам користуватися цими результатами. Звичайно, для прийняття серйозних інвестиційних рішень, цієї інформації замало, але для розуміння критеріїв успішності та ефективності ICO — цілком достатньо.
Originally published at blog.styran.com on February 2, 2018.