Сьогодні Мін’юст США нарешті оголосив звинувачення (заочно) китайським державним хакерам, які брали участь у зламі Equifax. Через тиждень після того, як серед усього іншого суд зобов’язав компанію-жертву витратити один мільярд доларів на кібербезпеку. Та це лише початок історії.
Те, що китайці зламали Equifax, в певних колах вже давно публічна інформація. Ми в Berezha Security в програмі нашого тренінгу з безпечної розробки використовуємо злами Equifax, Anthem та Office for Personnel Management (OPM), як стандартний приклад обрання мішеней для операцій міжнародного кібершпіонажу. Звучить пафосно, але насправді все дуже просто, дивіться.
1. Зламавши страхову компанію із монопольним держзамовленням Anthem, китайці отримали список усіх держслужбовців у США.
2. Зламавши глобальний відділ кадрів держагенцій OPM, китайці отримали список усіх держслужбовців США, які не мають доступу до інформації з грифом “SECRET” та “TOP SECRET”. Бо їх, як і скрізь у світі, супроводжують не звичайні кадри, а “режимщики-секретчики”.
3. Зламавши бюро кредитних історій Equifax, китайці отримали дані про те, як люди яких немає в другому списку, але які є в першому, вносять платежі по кредитах. І якщо раптом хтось із них запізнився два-три рази зробити внесок, чуйні китайці готові допомогти їм розв’язати ці матеріальні складності в обмін на шматочок батьківщини.
Ось така елементарна вправа з теорії множин. Тому, офіційна заява, що один із трьох інцидентів виконали китайські хакери в погонах, ставить крапку в обговоренні можливих версій щодо виконавців усіх трьох операцій. У диванних експертів, для яких усе це теорія змови, можуть виникнути сумніви. Розумію, не всі люди однаково обдаровані інтелектом. Але думаю, що посперечатися їм буде краще не зі мною, а з сім’ями страчених американських розвідників, яких китайському уряду вдалося виявити у схожий спосіб серед дипломатів, що знаходилися у Китаї.
Дехто іронізує, що звинувачення американської правоохоронної системи китайцям до одного місця. Це не так. По-перше, це не просто звинувачення, це повна деанонимізація оперативників супротивника та чіткий сигнал усім і всюди: так буде з кожним. По-друге, не треба забувати, що список країн, що мають зі Штатами угоду про екстрадицію, дуже довгий. І по-третє, в американської правоохоронної системи дуже довга пам’ять.