Товариш попросив днями подивитися тест на цифрову грамотність Міністерства цифрової трансформації, який адепти цифрового розвитку пропонують пройти за посиланням.
“Пропонує” то я образно пишу, бо певні категорії громадян змушені перевіряти власний рівень цифрової грамотності за вказівкою керівництва. Я не впевнений щодо поширеності такої вимоги, але в деяких регіонах України в рамках кампанії “цифрограм для вчителів” освітян буквально змушують пройти тест, отримати сертифікат і, як я розумію, потім комусь його пред’явити. Натхнений численними негативними відгуками, я вирішив спробувати пройти тест та сформувати власне враження. Забігаючи наперед, це мені не вдалося через катастрофічно низький рівень матеріалу та неймовірно незручну реалізацію тесту.
Спершу кілька слів про себе, щоб ви змогли оцінити, наскільки я компетентний оцінювати процеси тестування. Поза навчанням в середній школі та виші, я мав нагоду отримати низку технічних сертифікатів від провідних ІТ-вендорів, міжнародних освітніх організацій, та онлайн-представництв передових університетів.
Про деякі мої освітні здобутки можна прочитати на цій сторінці. Також, я мав нагоду й сам організовувати та проводити тестування. Звісно, не в таких масштабах, але я намагався застосовувати ідеї та техніки, яких навчився під час складання іспитів.
Протягом проходження тесту на цифрову грамотність, я був учасником екзаменаційного процесу, який повністю ігнорує їх усі. Без перебільшення, це був мій найгірший досвід проходження іспиту. Зрештою, я не витримав і припинив цей безглуздий процес. Нижче я ділюся кількома порадами, які на мою думку можуть перетворити його зі знущання з користувача на щось більш людяне та продуктивне.
По-перше, для перевірки цифрової грамотності не потрібно 90 запитань. Якщо автори тесту не можуть зробити висновок щодо грамотності чи неграмотності користувача за 30 питань, мені дуже шкода. Але змушувати людину проходити 90 погано сформульованих питань (про це пізніше), позбавлених жодного зручного візуального оформлення (і про це теж згодом) – це прояв садизму.
Так, я радий, що ви створили аж 90 запитань. Але, заради всього для вас святого, генеруйте тести на основі цієї бази так, щоб туди потрапляли 30 випадкових питань, не більше. Так роблять всі дійсно професійні тестові програми: база даних питань велика і постійно оновлюється. Але в кожен тест має шанси потрапити лише декілька з питань.
По-друге, суттєва частина питань позбавлені цінності й не перевіряють жодним чином власне цифрову грамотність. Навіщо людині знати, як зареєструватися в Clubhouse, якщо вона ним не користується? Навіщо користувачу Google Chrome знати послідовність кроків для досягнення певної мети у Mozilla Firefox?
Ці питання риторичні, бо ці знання не є атрибутами цифрової грамотності. Вони явно висмоктані з пальця і їм просто не місце в базі даних запитань тесту. І вони, на жаль, видають справжні мотиви авторів тесту: взяти кількістю питань, а не якістю процесу оцінювання. Що є очевидною ознакою непрофесійності виконавців цього завдання.
По-третє, але напевно найважливіше, це дизайн, точніше, його повна відсутність. І я зараз не про шрифти, відступи та інші рюшечки. Я про мінімальний рівень дизайну, який робить інструмент юзабельним. В мене склалося враження, що творці тесту спеціально зробили його якомога менш зручним.
Найбільші складності я спостерігав у питаннях на встановлення відповідності між кількома поняттями або розташування кількох елементів у правильній послідовності. Замість того, щоб розмістити умови (1-4 та A-D) у два стовпчики та дозволити користувачу зручно опрацювати питання, автори тесту з якоїсь причини тупо перерахували їх в один рядок, до того ж текстом кольору, який майже зливається з фоном.
Сподіваюся, причиною такого дизайнерського рішення є недбалість, а не злий намір. Проте мета яку досягає такий хід – це ще більше уповільнення процесу проходження тесту та додаткові негативні емоції в бік його авторів.
Підсумуємо. На мою поінформовану думку, в тесті присутні радикальні недоліки, які руйнують цінність цього інструменту.
- Занадто багато питань в одному тесті. Скорочення кількості питань допоможе значно ефективніше досягти потрібного результату.
- Багато питань нерелевантні, застарілі або штучно створені для завищення їхньої кількості (див. п. 1).
- Дизайн тесту створює нелюдські умови для його користувачів. Елементарні зміни можуть значно покращити якість тесту.
Сподіваюся, ці поради допоможуть покращити тест та перетворити його на справді корисний та зручний інструмент підвищення цифрової грамотності населення. Цифрові навички важливі, та усі держслужбовці й освітяни в Україні мають володіти ними. В цьому конкретному випадку Мінцифра робить гарну справу, але робить її “на відвали”. Тому поки що я ставлю цій спробі тверду двійку з мінусом по п’ятибальній шкалі.