Я просто в захваті від кмітливості та креативу російської пропаганди. От зацініть: тоталітарна держава спирається на неоліберальні цінності в просуванні своїх інтересів у постколоніальній зоні впливу. Ось в кого треба вчитися навичок з проведеня інформаційних операцій.
Формула досить проста: «немає різниці» не тому, що її справді немає, а тому, що «люди мають право». Зокрема, люди мають право самі вирішувати, якою мовою спілкуватися, дивитися кіно, читати книжки, писати в соцмережах, молитися та слухати проповіді тощо. Класно, правда? Я просто в захваті, якщо чесно. Дайте людям право самим вирішувати! Бо ми є народ, наша воля та свобода – непохитні цінності, а недоторканість індивідуальності – взагалі первинна категорія в сучасному вільному суспільстві.
Але ось в чому проблема. Вирішувати ви звичайно можете. Але те рішення, що ви будете все життя носієм постколоніальної імперської російськомовної культури – прийняли за вас. Ви не приймали його, ані самостійно, ані під тиском. Ви народилися в цьому лайні і порпалися в ньому у напрямку руського міра уздовж так званої «російської класики», «спільної історії», вулицею «яка різниця як названою», в оточенні інших артефактів імперського культурного простору.
Тому, на жаль, якщо ви наполягаєте на САМОСТІЙНОМУ виборі, носієм якої мови ви є в сучасній Україні, то у вас цього вибору немає. Адже російськомовними вас ЗРОБИЛИ. СТАТИ ви можете лише україномовними.