Цього разу йдеться про дезінформацію під час травневих виборів в Європарламент. Основні цілі РФ: вплинути на поведінку виборців та запобігти явці на вибори. Тактика нічим не відрізняється від виборів президента США в 2016 р. та референдуму щодо Бреґзіту.
Російська дезінформація, як і раніше, не робить акцентів на відверто неправдивих фактах. Натомість, використовуються полярні дискусійні теми, такі як суверенність країн-членів ЄС й проблеми міграції, та здійснюється підсилення (поляризація) поглядів окремих типів користувачів соцмереж на ці питання. Наприклад, росіяни використовували відео пожежі в Соборі паризької Богоматері для ілюстрації тез про занепад християнських та західних цінностей в ЄС.
В наслідок операцій з дезінформації нічого радикального не сталося. Хоч анти-європейські та крайні праві політики й набрали рекордну чверть місць в Європарламенті, це значно менше, ніж вони очікували. У відповідь на втручання, ЄС не планує вводити регулювання соцмереж, хоча й підкреслює, що вони роблять недостатньо для модерування вмісту на своїх платформах.
У звіті Оксфордського університету британські вчені™ повідомляють, що найбільший вплив операції РФ завдають в країнах, які (поки що) не мають розвинених незалежних ЗМІ, та уряди яких не ведуть активну боротьбу з дезінформацією. Так вплив на волевиявлення у Польщі та Угорщині був досить помітним, в той час як у Франції та Німеччині ефекту майже не відчувалося.
https://www.washingtonpost.com/technology/2019/06/14/eu-russians-interfered-our-elections-too/