Прокляття знанням (Curse of Knowledge) полягає в тому, що коли ми щось взнали, нам дуже важко уявити свій стан, в якому ми про це не маємо жодного уявлення.
Прірва між знавцями та обивателями, спеціалістами та аматорами, зумовлена саме цим когнітивним явищем: перші не в змозі популярно пояснити другим те, що варто було б знати кожному. Деколи через те, що просто не вміють доступно сформулювати думку, засипають публіку жаргоном, та взагалі цураються великої аудиторії. Деколи, через те, що обивателі просто не сприймають позицію спеціаліста: це інтернет, і з невеличкими навичками користування Гуглом та Вікіпедією, у нас тут всі ксперти. Деколи, це рідше, через те, що спеціаліст вважає заглиблення в пояснення та трактування жаргону образливим, принизливим недооцінюванням рівня інтелекту та освіти аудиторії.
Ось чому більшість Експертів такі зашорені. Ось чому ми мало про них знаємо та рідко про них чуємо. Ось чому на поверхню спливають ксперти, які замість того, щоб практикувати та вивчати свою предметну область, лізуть на сцену з історією свого життя, на камеру з нецілісними порадами, та в політику з популістськими гаслами.
Ось через що була створена та щорічно проводиться наймасштабніша в Україні професійна конференція UISGCON.
Чесно кажучи, я не планував писати цей пост, тому що цього року не беру участі в організації заходу, а моя доповідь була офіційно забракована програмним комітетом. Подія, яка змусила мене змінити наміри, — це невеличкий діалог з колегою з іншого міста, під час якого з’ясувалося: моя впевненість в тому, що про UISGCON знають буквально всі спеціалісти з кібербезпеки в Україні — це не більше ніж омана. Прикре непорозуміння, викликане прокляттям знаючого. Це слід виправити.
Отже, дорогенькі, якщо ви з якихось причин не в курсі, що таке UISGCON, для мене честь повідомити, що це найстаріша та найвизначніша подія в тусовці кібер-безпеки України. Яка розпочалася хто зна коли з стихійних зібрань в Київських пабах, а з п’ятого (чи з четвертого?) разу почала поступово перетворюватися на справжні щорічні конференції. Згодом, навколо конференції було утворено громадську організацію Українська група інформаційної безпеки (УГІБ або UISG), яка власне й концентрується на розвитку цього руху.
Отже, якщо ви працюєте в кібербезпеці, або цікавитеся нею, у вас практично немає вибору. Цього року програма просто пісня, будуть хлопці з Талосу, які безпосередньо препарували НеПєтю, буде Кім Зеттер, авторка суперової книжки про Стакснет (перша кібер-зброя в історії), буде Коля Коваль, Артьом Іванич і ціла купа інших цікавих доповідачів. Буде нетвіоркінг і туса на різних рівнях та в різних контекстах професії та бізнесу. Не буде CTF та Золотого фаєрволу, але про це згодом: давайте будемо критикувати те, що вже відбулося 🙂 Не буде халяви, а отже — всі за квитками, тому що в останній тиждень перед конференцією а) квитків вже скоріш за все не буде та б) ваші грошики оргкомітету вже ніц не потрібні.
В пості тегаю тіла, які безпосередньо брали участь в започаткуванні та розвитку цього культурного феномену. Не можу тегнути Гліба Пахаренко та Вову Ткаченко з технічних причин. Кого забув — пніть, я виправлюся. Най вам усім бережеться.
