Ревю без подробиць
Одним рядком
Брюс знову написав цікаву та корисну книжку для широкого загалу, в якій він оповідає про сучасні та майбутні виклики індустрії кібербезпеки.
Загальні враження
В мене стійке враження, що з часом Брюс Шнаєр зрозумів свою головну мету в житті – створити інфопростір, в якому технологи, гуманітарії та політики зможуть спілкуватися та знаходити продуктивні рішення проблем сучасного людства. Він цілком розуміє недосяжність цієї мети найближчим часом, але докладає неймовірних зусиль для того, щоб, можливо, хтось інший досягнув її в майбутньому.
Найважливіші висновки
Інтернет й досі не цікавий політикам з точки зору безпеки, адже з його допомогою не так вже й легко когось вбити. Internet of Things виправляє це прикре неподобство.
Все більше і більше об’єктів в реальності під’єднуються до інтернету та навіть отримують певну автономність. Тому цілком можливо що найближчим часом катастрофи з використанням автономних та під’єднаних до інтернету механізмів – автомобілів, кардіостимуляторів, холодильників тощо – стануть буденною реальністю. Інтернет вразливий, він таким задумувався і за останні 30 років ми не зробили нічого, щоб це виправити. Тепер ми вирішили під’єднати до нього пристрої, які готують нам їжу, регулюють дозування ліків, та ведуть аудіо та відео спостереження у спальнях наших дітей.
Невдовзі після того, як інтернет почне складати реальну загрозу людським життям, до праці візьмуться політики, які спробують його регулювати. Поточні спроби цензури та обмеження доступу до окремих ділянок інтернету будуть виглядати на фоні цього регулювання іграми в пісочниці. Брюс малює ескізи успішних, не дуже успішних та відверто провальних сценаріїв американського та глобального регулювання такого роду.
Загалом книжка вийшла дуже цікава, без зайвого трагізму та драматизму. Буде цікавою усім, хто має в сфері інтересів вплив технологій на суспільство. І особливо тим, кому доводиться регулярно пояснювати ці концепції іншим в освітній та просвітницькій діяльності.
Моя власна оцінка: 8/10.
