Рекомендовані книжки прочитані у 2020. Частина IV: особистий розвиток

В завершальному четвертому дописі серії я рекомендую такі твори: Eat and Run by Scott Jurek, Atomic Habits by James Clear, Range by David Epstein. А також книги, які не увійшли до жодної з категорій.

Це завершальний допис з серії читацьких рекомендацій за 2020 рік. В попередніх дописах я розповів про книжки з кібербезпеки, науково-популярну літературу та наукову фантастику. В цьому пості я завершу серію відгуками про книжки, які найбільше вплинули на моє уявлення про людей.

Eat and Run: My Unlikely Journey to Ultramarathon Greatness

By: Scott Jurek Steve Friedman

Eat and Run book artwork

Скотт Джурек це один з найуспішніших та найвідоміших ультрамарафонців нашого часу. Якщо ви захоплюєтесь бігом та почитуєте трохи на цю тему, ви можете пам’ятати його з книги Крістофера Макдуґала “Народжені бігати”, яка раніше вийшла в українському перекладі. Скотт – один з центральних персонажів того бестселера та автор цього.

Я не думаю, що хтось крім бігунів прочитає цю книгу, але для ширшої аудиторії підсумую. Це буквально автобіографія суператлета, який досяг фантастичної витривалості та нечуваних результатів у одному з найскладніших видів спорту, поєднавши систему тренувань, життєву філософію та схему харчування. Це історія успіху у спорті та трагедії в особистому житті, яке не залишить байдужим нікого, хто колись систематично пробігав хоча б середню дистанцію. Біг це дуже вдала метафора для життя в цілому, а цей твір – вдалий опис долі крутезного бігуна. А ще там купа цікавих вегетаріанських рецептів для смачного та поживного спортивного харчування.

Atomic Habits: An Easy & Proven Way to Build Good Habits & Break Bad Ones

By: James Clear

Atomic Habits book artwork

Я написав відгук про цю книгу одразу ж після прочитання, тому раджу прочитати його повністю і не буду повторюватись. Краще поділюся змінами, які мені вдалося здійснити у своєму житті за допомогою нових знань.

Як справжній гік, я знайшов для цього застосунки. Один із них допомагає мені будувати нові звички. Щойно звичка входить в систему, я видаляю її та додаю нову. Завжди в обороті 4-5 пунктів, результати пречудові.

Щоб звички “приживалися”, на початку вони повинні бути простими. Цей принцип змінив моє ставлення до застосування нових інструментів. Якщо щось в моїй роботі можна спростити – за допомогою автоматизації, придбання додатку, виділення окремого місця чи пристрою для виконання рутини – я не вагаючись роблю це. Позитивний ефект від таких невеличких інвестицій важко переоцінити.

Як наслідок, мені вдалося досягти більшої рівномірності у таких регулярних рутинах як фізичні вправи, медитація, вивчення іноземних мов, шахові тренування з сином та читання не-аудіо книжок.

Range: Why Generalists Triumph in a Specialized World

By: David Epstein

Range book artwork

Ще одна книга, відгук про яку я публікував раніше і ви можете прочитати просто зараз. Та я все одно порекомендую її ще раз, бо зайвим це аж ніяк не буде.

Центральне питання твору для мене таке: чому експерти – погані прогнозисти? І як наслідок: хто робить хороші прогнози? Під хорошими прогнозами я звісно ж розумію ті прогнози, які справджуються з високою ймовірністю.

Виявляється, що для ефективного прогнозування не обов’язково бути експертом. Щобільше, бути експертом для прогнозування шкідливо. Ефективні прогнози роблять команди Т-подібних спеціалістів, які мають дуже широкі та неглибокі знання у якомога більшій кількості галузей (горизонтальна ріска в літері Т) та експертно заглиблені в одну з цих галузей (вертикальна риска). А І-подібні експерти занадто сильно притягуються до “центру тяжіння” їхньої спеціалізації та ґрунтують свої здогади на малих об’ємах вузькопрофесійних даних. Майбутнє, на жаль, це функція від значно більшої кількості аргументів.

На цьому я завершую серію книжкових рекомендацій, залишилося зробити реверанс в бік двох творів, які не потрапили до жодної з категорій.

Спеціальні рекомендації

History of Ukraine book artwork

Історія України від Діда Свирида. Частина ІІ.
Дід Свирид

Це той випадок, коли книга не потребує рекомендацій, але прочитав тому звітую. На черзі третій том, а далі перечитуватиму вголос дітям.

My book artwork

Мы
Евгений Замятин

Перший досвід читання художньої літератури російською мовою років за десять. Я поставив собі за мету ознайомитися з головними утопіями та антиутопіями двадцятого століття, а без цього роману картина в жодному разі неповна. Звісно, літературний стиль доби громадянської війни місцями дратує, проте недовго – книга досить коротка. Якщо ви щиро вірите, що орвеллівські ідеї оригінальні, раджу прочитати й переконатися, що ця тема значно давніша.

На цьому все. Приємного читання.

Поділитися:

Рекомендовані книжки прочитані у 2020. Частина ІІІ: наукова фантастика

Продовжуємо огляд моїх читацьких пригод на карантині. В минулих дописах я розповів про найбільш впливові твори з кібербезпеки та найцікавіший наукпоп. В цьому пості мова піде про наукову фантастику, спробую без спойлерів.

Old Man’s War series

By: John Scalzi

Взагалі то в серії «Війна старого» вже більше десятка творів, але я поки що подужав лише перші три романи. Всесвіт, який створив Джон Скальці, та події, які він в нього помістив, за масштабами епічності можна порівняти з трилогією Лю Цисиня «Пам‘ять про майбутнє Землі». Але на відміну від відвертої хардовості Цисиня, Скальці значно більш толерантний до читача і насолоджуватися його творами можна без зайвих зусиль та наукових знань.

Old Man’s War book cover art

Чимось мені це нагадало Хайнлайна та його «Зоряний десант». Звісно ж, до того, як Пол Верховен зробив з нього порнографічну кінострічку. Проте, на відміну від відвертого мілітариста Хайнлайна, Скальці не романтизує військову гегемонію Землі та ставиться до неї цілком критично, до того ж розглядає з різних точок зору, як зсередини, так і ззовні.

Отже, якщо ви давно не читали захопливого сайфаю, це саме воно. Ну і відсилання до кібербезпеки в сюжеті просто шикарні, вам сподобається.

Blindsight

By: Peter Watts

Пам‘ятаєте, я вище казав, що Цисинь, це «важка» наукова фантастика? Так от, в порівнянні з Вотсом, «Проблема трьох тіл» це просто «Сталевий щур» Гаррісона.

Blindsight book cover art

Пітер Вотс написав складну та лаконічну фантастичну драму, на фоні якої обговорив з читачем найцікавіші проблеми сучасних (на момент написання твору) знань людства про власну свідомість. Структура свідомості, його прості та складні проблеми, мене давно захоплюють, і я пильно слідкую за нашим прогресом в цьому напрямку. Отже, художній твір на таку наукову тему я вважаю неоціненним, адже читачу не треба проробляти той самий обсяг роботи, що й гіку типу мене. Для синхронізації з сучасними результатами вам досить прочитати захопливу книжку про чувака без одної півкулі мозку, клонованого вампіра та пачки інших фріків, які прямують крізь відкритий космос на перше побачення з позаземним розумним життям. 

Щоправда, прочитати книжку буде непросто. Лексика «Сліпобачення» безжальна, особливо в оригіналі. Давно я так часто не користувався тлумачним словником. Багато читачів та критиків звинувачують автора в навмисному ускладненні та псевдоінтелектуальності тексту. Я не погоджуюся, хоча б тому, що якщо «розпакувати» всі наукові терміни у творі, він займе щонайменше вдвічі більше місця.

Burn-In

By: P. W. Singer, August Cole

Це дуже цікава і, як на мене, вдала спроба уявити собі справжні загрози штучного інтелекту. Тому в «Вигоранні» йдеться не про повстання машин і не про сингулярність, а про більш реалістичні речі. Такі, як зловживання людей надпотужними ресурсами створених ними машин.

Burn-In book cover art

Людство регулярно щось вигадує і не завжди встигає пристосуватися до своїх вигадок раніше, ніж вони вийдуть з-під контролю. Ядерна зброя, парниковий ефект, соціальні мережі – ось неповний список речей, які вже зараз нависають над нами та завдають відчутну небезпеку. Попри стрімкий розвиток штучного інтелекту, загрози, які він створює, поки що більше цікавлять філософів, аніж науковців. Ну й письменників-фантастів, куди ж без них.

Стиль роману дуже нагадує раннього Деніела Суареса. Це те, що цілком можливо вже сьогодні, треба лише, щоб склалися докупи деякі обставини та інтереси людей. І, так само як й в попередньому розділі, для розгляду відповідних загроз вам зовсім не обов‘язково опановувати наукові праці щодо етичних проблем штучного інтелекту. Досить прочитати цікаву книжку.

Поділитися:

Рекомендовані книжки прочитані у 2020. Частина ІІ: наука та філософія

В першому дописі цьогорічного огляду я розповів про найцікавіші книжки з кібербезпеки, які мені вдалося прочитати у 2020. В цьому я продовжу знайомити вас зі своїми відгуками щодо різного наукпопу. У 2020 році я менше читав наукової літератури, хоча черга накопичилася довжелезна.

Так склалося, що за межами професійної діяльності мене найбільше цікавлять три теми: фізика, психологія та філософія. Мені це вважається нормальним, адже фізика та її додатки цілком пристойно пояснюють космічну природу матерії та допомагають розібратися в об’єктивних параметрах нашого буття. Водночас психологія має на меті пояснити внутрішню природу людини та суспільства, а коли фізиці та психології не вистачає емпіричних даних, в хід іде філософія.

Минулого року я очевидно нахилився у бік гуманітарних тем, хоча й видно це лише в ретроспективі. Ось видання, які найбільше вразили мене у 2020.

Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу.

Стівен Пінкер

Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу

Пінкер взагалі то лінгвіст, а ще філософ та психолог. Його книги рекомендували мені багато разів, тому вони потроху пересувалися нагору в списку. І ось торік вдалося подужати аж дві.

Просвітництво сьогодні – це твір про дані. Вся книжка це одна велика інтерпретація кількох десятків графіків, побудованих на статистичних даних про глобальні зміни в добробуті людства.

На початку твору автор формулює проблему: людство занадто песимістичне і цей песимізм не відповідає дійсності. Власне, вся книжка є інтерпретацією справжніх даних про важливі аспекти нашого життя, такі як рівень насильства, дохід населення, задоволення життям, стан здоров’я тощо. І виявляється, і автор це демонструє, що не лише в розвинутих країнах, а й на планеті в цілому все не так погано, як ми звикли собі уявляти.

Найбільше в книзі дратує дисонанс між нашим уявленням про світ та справжніми даними про нього. Як психолог, Стівен добре знається на когнітивних викривленнях та інших логічних хибах людського мозку. Саме їх він і демонтує, рясно підкріплюючи аргументи статистикою та результатами наукових досліджень. І графіки, дуже багато графіків.

Дуже цікаво було читати у 2020 році книжку, написану до Трампа та коронавірусу. Здавалося б, минулий рік мав поставити усі оптимістичні тези Пінкера під сумнів. Але якщо судити об’єктивно, то на фоні будь-яких позитивних тенденцій можливі тимчасові “провали”. Головне, щоб зберігався загальний тренд.

The Sense of Style: The Thinking Person’s Guide to Writing in the 21st Century

By: Steven Pinker

The Sense of Style: The Thinking Person's Guide to Writing in the 21st Century

Друга книжка Пінкера за рік, і найбільший читацький облом за усі роки. Річ у тому, що я мав необережність почати читати її в аудіо, але мусив кинути вже через кілька десятків сторінок. Що може бути гірше, ніж читати в аудіо книжку про мовлення та письмовий стиль? Отож.

Якщо переглядати PDF із семантичними деревами ще може бути зручно, то слідкувати за поступовими трансформаціями тексту з неякісного та неоднозначного у щось більш пристойне – геть не годиться. Тому десь на сотій сторінці я мусив розпочати читання спочатку – вже у цифрі.

Нахвалювати книгу не буду, просто скажу, що до цього я не приділяв увагу стилістиці текстів, а тепер бачу її вади скрізь. Тому, якщо ви пишете англійською, я вам дуже її рекомендую.

Making Sense: Conversations on Consciousness, Morality, and the Future of Humanity

By: Sam Harris

Making Sense

Твори, подкасти та інша діяльність Сема Гарріса впливає на багато аспектів мого життя. Завдяки йому, наприклад, я нарешті почав систематично практикувати медитацію. А його інтерв’ю з вченими та філософами це взагалі щось неймовірне – і для загального розвитку, і для вдосконалення володіння англійською.

Ця книга – просто збірка найвпливовіших, на думку Сема, інтерв’ю в його подкасті за останні кілька років. Просто кілька годин бесід найрозумніших людей на планеті про те, що таке свідомість, як прожити життя щасливо, і що робити з загрозами, які цьому можуть завадити. Просто кайф.

По другій частині в мене все, продовжимо незабаром. В наступному дописі – наукова фантастика.

Поділитися:

Рекомендовані книжки прочитані у 2020. Частина І: кібербезпека

Продовжуючи нову традицію рекомендацій цікавих та корисних книжок за підсумками року, ділюся своїми найбільшими читацькими враженнями у 2020. Цього року я розбив рекомендації на тематичні дописи та в кожному порекомендую лише три назви. Ці книжки я рекомендую для прочитання кожному, хто цікавиться відповідною темою.

Назви творів вказано мовою споживання. Посилання ведуть на джерела, де я їх придбав. У 2020 я багато читав у цифрі, менше в аудіо, і всього одну книгу на папері.

Також, цього року я вперше за багато років читав російською. Попри те, що російська – моя перша мова (а українська – третя), вже понад 10 років я не послуговуюся нею для читання та письма. Годі й казати, що після 2014 року це лише підсилилося. Проте, наприкінці останнього допису серії я порекомендую твір російською.

Кібербезпека

Sandworm: A New Era of Cyberwar and the Hunt for the Kremlin’s Most Dangerous Hackers

By: Andy Greenberg

Sandworm Audiobook By Andy Greenberg cover art

Ще до виходу ця книжка стала історичною для української кібербезпеки. Енді зробив велику роботу з впорядкування та систематизації подій російсько-української кібервійни та виклав свої знахідки у захопливому детективному стилі.

Натхнені його твором, ми запросили Енді стати ключовим доповідачем на торішній конференції NoNameCon, і він погодився. Але через пандемію COVID-19 не зміг відвідати Київ та був із нами віддалено – як й інші доповідачі.

А шкода, адже ми спеціально замовили дві сотні примірників його книжки в перекладі українською для учасників конференції та сподівалися на справжню автограф-сесію. Іншим разом – головне, що в кожного відвідувача тепер є копія SANDWORM!

Red Team: How to Succeed by Thinking Like the Enemy

By: Micah Zenko

Red Team Audiobook By Micah Zenko cover art

Для ревю цієї книги я зробив окремий допис. Якщо ви пентестер-початківець, вам її читати не обов’язково. Якщо ви в цій галузі з дев’яностих – теж, адже ви були свідком усіх викладених в книзі подій та можливо навіть були їхнім учасником. В протилежному разі, твір однозначно рекомендовано для ретельного вивчення, адже інакше ціла купа нюансів цієї професії, епізодів її історії та нішевих мемів залишаться для вас таємницею – назавжди.

Threat Modeling: Designing for Security

By: Adam Shostack

Threat Modeling: Designing for Security by Adam Shostack cover art

Моделювання загроз – як тінейджерський секс. Всі про нього думають, багато хто про нього говорить, але майже ніхто його не бачив, а ще менше ним займались.

Попри те, що без якісного моделювання загроз розробки безпечного будь-чого теоретично неможлива, цій вправі приділяють злочинно малу долю уваги в командах обох кольорів. Це неприродно, це неефективно, але це так. “Червоним” моделювання загроз потрібне для якісного планування симуляції атак. “Синім” воно необхідне для оптимального захисту. Але насправді для більшості спеціалістів з безпеки це біла пляма в освіті, яка з часом бодай як компенсується досвідом, експертною інтуїцією та “неявними” моделями загроз із минулих пригод.

Адам Шостак, патріарх дисципліни моделювання загроз, написав цю книжку понад п’ять років тому, і я довгий час використовував її як довідник. І ось нарешті руки дійшли пробігти від початку до кінця, що й усім і рекомендую.

Це все про кібербезпекове читво у 2020. В наступному дописі – наука та філософія.

Поділитися:

Оприлюднено імена учасників Sandworm – хакерської групи за кібератакою NotPetya

Американський мін’юст офіційно висунув звинувачення шести офіцерам ГРУ РФ. Вважається, що всі вони є членами хакерської групи Sandworm, що стоїть за найгучнішими кібератаками сучасності: NotPetya, KillDisk та OlympicDestroyer.

Зокрема, на службі в інтересів РФ, Sandworm здійснив кібератаки на мінфін, держказначейство та об’єкти енергетики України у 2015 році. Ті самі, після яких держслужбовцям пообіцяли надбавку за кібербезпеку, а уряд виділив на неї 80 млн грн. Націлена на Україну кібератака NotPetya, від якої постраждали сотні (тисячі?) компаній по всьому Світу, та яка нанесла рекордні до сьогодні економічні збитки, – також справа Sandworm.

Defendant and Summary of Overt Acts
Yuriy Sergeyevich Andrienko
* Developed components of the NotPetya and Olympic Destroyer malware.
Sergey Vladimirovich Detistov
* Developed components of the NotPetya malware; and
* Prepared spearphishing campaigns targeting the 2018 PyeongChang Winter Olympic Games.
Pavel Valeryevich Frolov
* Developed components of the KillDisk and NotPetya malware.
Anatoliy Sergeyevich Kovalev
* Developed spearphishing techniques and messages used to target:
- En Marche! officials;
- employees of the DSTL;
- members of the IOC and Olympic athletes; and
- employees of a Georgian media entity.
Artem Valeryevich Ochichenko
* Participated in spearphishing campaigns targeting 2018 PyeongChang Winter Olympic Games partners; and
* Conducted technical reconnaissance of the Parliament of Georgia official domain and attempted to gain unauthorized access to its network.
Petr Nikolayevich Pliskin
* Developed components of the NotPetya and Olympic Destroyer malware.

Звісно, це не повний список оперативників Sandworm, а лише ті з них, чию причетність наразі вдалося довести. Проте, навіть в українській професійній тусовці дехто з 2014 року заперечує центральну роль Росії в кібер-атаках на Україну. Впевнений, що повний список, отриманий по каналах розвідки, набагато довший. І усі його фігуранти, так само як і всі інші російські хакери на службі в держави, сьогодні отримали тривожне повідомлення.

Користуючись нагодою, передаю привіт видавництву ФОЛІО. Ми з нетерпінням очікуємо на вихід українського перекладу книжки Sandwrorm, автор якої Енді Грінберг був одним з ключових доповідачів на цьогорічній конференції NoNameCon.

Update: Andy Greenberg написав про це у WIRED, а ось цей ланцюг у Твітері все підсумовує.

Поділитися: