Тупо вважати людей дурними лише тому, що вони не знають того, що знаєте ви. Тим більше якщо вони думають інакше. Всі люди просто фізично не можуть одночасно дійти всіх правильних висновків з усіх питань. Хтось обов‘язково буде гальмувати, а хтось забіжить наперед.
Особливо коли мова про різні світогляди (прогресивні/консерватори), різні вікові категорії, різні рівні освіти та урбанізації, різні матеріальні умови тощо. Не можна одразу дати всі знання всім людям, адже знань дуже багато, а в людей різний об‘єм часу на їхнє вивчення.
Можна звісно апелювати до середньої освіти, бо вона в нас типу обов‘язкова та супер доступна. Але всі ми прекрасно знаємо, що її якість також не рівномірна, і це ще м‘яко сказано. Перша ідея, яка спадає на думку – це обмін знаннями в соціальних медіа, але зараз це не працює.
Кончений Facebook (який типу в топі), завдяки «геніальному» баченню Марка Цукерберга та Шеріл Сендберг, пріоритезує не цікаве та пізнавальне, а те, що чіпляє природно. Тобто те, від чого або страшно, або зле. Правдивість даних цінності для їхньої бізнес-моделі не складає, тому соцмедіа для нормалізації рівня знань не підходить.
Це звісно дивно чути від мене, але навіть громада навколо якоїсь реформованої церкви є кращим способом поширення знань про цей світ в замкненій соціальній мережі, ніж соцмедіа. А подекуди й кращим за ЗМІ. Але чи можна це змінити? Думаю, що так.
Досить почати поширювати не ті дані, які вам подобаються, а ті, які ви перевірили. Цього буде достатньо, адже соцмедіа не створюють контент, вони пріоритезують те, що ми в них розміщуємо. Звісно, залишиться проблема ботів, але в запропонованих умовах вона вирішується простіше.
Якість інформації, яку ми поширюємо, має стати чинником нашої репутації. Побачив в стрічці фейк – зам’ютив юзера на місяць. Побачив ще один – видалив з френдів. Побачив третій в репостах – забанив перманентно. Такий чи подібний кодекс цілком може стати формою адаптації людини до нових умов.
Людство завжди підлаштовується під свої винаходи. Принаймні досі нам це вдавалося. Нові технологічні досягнення створюють нові ризики. Соціальні медіа поставили під питання те, як ми керуємо державами, і одночасно загрожують як ліберальним, так і тоталітарним режимам. Тому що можуть використовуватися для безконтрольного поширення як брехні, так і правди.
Я думаю, ми зможемо. З атомною енергетикою ж якось вийшло, та й з викидами парникових газів намітився якийсь прогрес. Соцмедіа не найгірша наша проблема. Треба просто зробити так, щоб поширювати неперевірені дані стало соромно.