Останні тижні друзі та колеги в жартівливій формі спонукають мене продовжити семантичний розбір понять кіберзброя та кібервійна. Адже після крайніх двох дописів на цю тему вийшла цікава дискусія, проте вона обірвалася на півслові.
Я вже сподівався, що тема якось сама вщухне, проте вчора на одній цікавій зустрічі вона постала знов. Тому сподіваюся, що найближчим часом матиму пару годин перекласти свої думки у прозу. Або ж навіть посперечатися про це на наступній зустрічі (кліпає в бік організаторів).
А поки що ось невеличкий ментальний експеримент, в якому, разом з кількома з найбільш кваліфікованих світових експертів з кіберконфліктів, я взяв участь минулого тижня. Я сформулюю вам умови та сподіваюся, що вас зацікавить поміркувати про це наодинці або з друзями. Звісно, можете ділитися або не ділитися своїми думками в коментарях. Поїхали.
Отже, уявіть собі альтернативну історію Всесвіту, в якій все, що сталося в кінетичному просторі починаючи з 24 лютого 2022 року – не сталося. А все, що сталося в кіберпросторі – сталося без змін. Увага, питання: чи перетнули б в такому разі сукупні дії усіх сторін та учасників поріг збройного конфлікту? Іншими словами, чи була б це кібервійна, якби (за браком іншого слова) справжньої війни не було?
Поняттєвий аналіз кіберпростору, явищ в ньому та поведінки держав та інших акторів – це цікаво і триватиме ще довго після того, як я втрачу інтерес до теми. А поки що запрошую вас взяти участь в обговореннях, які час від часу виникають у тематичній Facebook-групі під іронічною назвою Strategic Cyber.
Ну і спеціально для відвідувачів блогу – ексклюзивний інсайт, який не з’явиться в соцмережах. Моє особисте ставлення до семантики кіберпростору, на користь якого я планую надавати аргументи в найближчому майбутньому, наразі таке: “кібервійни” немає, як немає й “кібермиру”. Як нам з цим бути, як нам через це поводитися в кіберпросторі та які терміни нам використовувати для підвищення ефективності нашої поведінки – ось це питання, яке справді заслуговує на увагу.