Після посту про Signal та Telegram надійшло багато відгуків. Приємно чути, що Signal справді популярний, це надихає. Місцями було навіть кумедно – поспілкувався з кількома фанатами Павла Дурова. На жаль, було й трохи неприємного, наприклад чергова хвиля русофілії. У стилі, мовляв, роль Кремля в негараздах України перебільшена і таке інше, ну ви в курсі. Але, завдяки надійній роботі кнопки Ban from Page, тепер все у повному порядку.
Та найпоширенішим, звісно, був скептичний настрій читачів щодо джерел фінансування Телеграма та Сігнала. Я не вірю, що грошові потоки завжди визначають характер організації та поведінку її керівників. Існують зрілі та випробувані часом системи внутрішніх контролів, які можуть впоратись із впливом і бабла, і великого бабла. Але скепсис зрозуміти можу, адже дивіться, як ці контролі обхезались у випадку Facebook та Google. Signal та Telegram, звісно, до технологічних гігантів далеко, але нумо розберімось, звідки вони фінансуються.
Почнімо з Телеги. На початку проекту, розробка фінансувалася з кішені засновників, а пізніше – із продажу криптовалюти на ICO, Initial Coin Offering. Ефективність такого способу залучення інвестицій була викликана вдало обраним моментом, адже у 2018 році на хвилі популярності блокчейн-технологій в будь-які койни вливалися несамовиті об’єми фіату. Тому, щоб отримати з цього зиск, можна було просто випустити бодай якусь “монету” на базі Bitcoin чи Ethereum, та трохи інвестувати в маркетинг. Більшість цих авантюр, звісно ж, виявилися звичайними шахрайствами. Ще якась частка заснованих таким чином компаній злилися, коли прийшов час виконувати щедрі обіцянки.
Та Телеграм ніби тримався, в основному на сильному маркетингу та харизмі Павла Дурова. Агресивний піар забезпечив компанії лояльність інвесторів, які терпляче чекали, поки Павло запустить нарешті блокчейн TON (Telegram Open Network) та обміняє куплені ними на суму 1.7 млрд доларів койни на криптовалюту Gram. Аж допоки минулого року Дуров не оголосив про закриття проєкту у зв’язку із забороною випуску Gram американською комісією по цінних паперах ¯\_(ツ)_/¯. Тепер в планах Телеграму монетизуватися через рекламу на каналах та бізнес-акаунти, тобто “все забули, давайте по-новій” (точніше, по-старій). Але що з того вийде, і чи вийде взагалі, покаже час.
А що ж в Signal? Тут значно менше драми та пригод. Signal Technology Foundation зареєстровано як неприбуткову організацію. Тобто це офіційний non-profit, як OWASP або (ISC)2, що функціонує згідно з розділом 501c3 американського податкового кодексу. Організація існує на пожертви користувачів та меценатів. Одним з таких донорів став співзасновник WhatsApp Браян Актон, що розчарувався після продажу свого стартапу Фейсбуку та влив у Signal 50 млн кешу.
Як бачите, порівнювати структури фінансування Telegram та Signal дуже важко, адже вони майже несумісні. У першому випадку мова йде про бізнес-авантюру, яка ще невідомо чим закінчиться, тоді як в другому – все нудно, банально та стабільно. Якщо дати волю фантазії та спробувати спрогнозувати майбутнє цих проєктів, то я майже впевнений, що в Сігнала ще багато попереду. А щодо успішності та оригінальності бізнес-стратегій Павла Дурова в мене великі сумніви.