Напевно, найголоснішою новиною тижня було спочатку виявлення фальшивого мобільного додатку Дія, а після цього – швидке знаходження та затримання горе-розробника цього застосунку. Історія коротко: пацан з Запоріжжя, 21 рік, зліпив схожий на Дію додаток, в якому можна підробити всі необхідні документи. Які не проходитимуть валідацію, але для неозброєного ока виглядатимуть легітимно. Тому для посадки на літак не підійдуть, але для купівлі пива та цигарок – цілком. Продавав він це добро за 100 грн, гроші приймав на картку сестри, і взагалі поводився скоріше як пранкер, ніж як шахрай.
Протягом кількох днів хлопця знайшли та затримали, тут жодних сюрпризів. Сюрпризи почалися тоді, коли міністр діджіталізації Федоров виступив на захист підозрюваного та фактично запропонував йому роботу. Цей факт викликав неоднозначну реакцію в професійній спільноті, тому мушу поділитися своїми думками і я.
Якщо дуже чесно, це саме те, що я запропонував би зробити українським правоохоронцям, але просто не встиг. З усього очевидно, що парубок такий собі блек-хет: opsec на нулі, матеріальні претензії так собі, зв’язків з кримінальним світом не видно. Я намагаюся ставитися до інциденту об’єктивно, не зважаючи на інших його фігурантів, таких як Михайло Федоров чи Антон Гаращенко. Які щосили піаряться на цьому інфоприводі – ну що ж, така в людей робота. Тому, особисто я кваліфікую інцидент як прояв тупості, а не злого наміру. А якщо так, то педагогічний момент для мене очевидний, і я схильний до думки, що тут саме місце для “другого шансу”.
Випереджаючи реакцію по типу та як так можна блекоту пускати працювати на державу. Звісно, може здатися, що це поганий прецедент. Але треба пам’ятати, що рівень правового нігілізму в країні, а особливо серед молоді, просто зашкалює. А ще треба пам’ятати, що від суду “кандидата” відмазувати не планують. Скоріш за все отримає умовне, проте це й так найбільш популярне рішення суддів по кіберкримінальним статтям. А послати молоді чіткий та очевидно потужний сигнал “тебе спіймають” – точно зайвим не буде.
Зауважу, що все це, звісно, суб’єктивна думка людини, яка у 21 рік цілком могла зробити щось настільки ж безглузде. І з якої, як бачите, зрештою вийшло щось путнє.